Перелік відомих компаній, заснованих під час економічних спадів є довгим та різноманітним. У ньому є General Motors, AT&T, Disney і MTV - усі вони були засновані під час рецесій. Дослідження 2009 року показало, що понад половину компаній зі списку Fortune 500 стартували у період спаду або на ведмежому ринку. Рецесія, схоже, може бути й не таким поганим часом відкрити бізнес. І дійсно, раптові спади (і буми) кидають довшу тінь на бізнес-ландшафт, ніж це звикло вважають, тому що вони впливають як на темпи відкриття нового бізнесу, так і на те, як керують вже усталеними компаніями.
Дехто стверджує, що рецесії прискорюють процес продуктивного економічного струшування - того, що Джозеф Шумпетер назвав "творчим руйнуванням". Те, як відбувається руйнування, легко побачити: рецесії вбивають компанії, залишаючи, як їхні надгробки, забиті дошками вікна на головній торговій вулиці міста. Але рецесії можуть також стимулювати до відкриття нового бізнесу.
Коли в людей раптово меншає грошей, які вони можуть витрачати, кмітливі підприємці можуть побачити можливість створити компанії, які дадуть їм те, чого вони хочуть, дешевше чи ефективніше. Спади можуть також поповнювати ряди потенційних творців компаній, тому що багато людей, що могли б в іншому випадку шукати стабільної зарплати, відкриватимуть себе як підприємців. Нещодавнє дослідження, проведене Робертом Ферлі з Каліфорнійського університету у Санта-Круз, виявило, що частка американців, які починають новий бізнес щомісяця, в середньому приблизно наполовину вища у великих міських агломераціях, де рівень безробіття сягає двозначних чисел, ніж там, де він нижчий 2%.
Рецесія, звичайно, є важким часом для відкриття бізнесу. Кредити малодоступні. Потенційним підприємцям ще більше шкодить падіння цін на активи, оскільки вони могли б захотіти скористатися своїми будинками як заставою для позики на відкриття бізнесу. Загалом, те, чи сприяють, чи завдають шкоди спади підприємцям, залежить, отже, від співвідношення цих протилежно спрямованих сил.
Ферлі знаходить докази того, що стимули для підприємців під час останньої рецесії у США від зникнення інших можливостей для працевлаштування переважують тягарі для відкриття бізнесу, що випливають з колапсу на ринку житлової нерухомості.Тим не менше, скорочення ВВП також ускладнює для молодих компаній їх виживання та зростання. Дослідження, замовлене Kaufmann Foundation, організацією, діяльність якої присвячена розвитку підприємництва, припускає, що молоді компанії, на які, зазвичай, припадає більша частина щойно створених у США робочих місць, створили у 2009 році лише 2,3 млн. робочих місць, у порівнянні з приблизно 3 млн. у 2008 р.
Важкі часи не спонукають раптом усіх відкривати свій бізнес. Переважна більшість людей, що досягли працездатного віку, у період економічного спаду все одно шукають роботу. Але дослідження також показують, що рецесії залишають тривалий вплив на топ-менеджерський стиль управління компаніями. Джон Ґрем [John Graham] з Університету Д’юка і Крішнамурті Нарасімхан з інвестиційної компанії PIMCO, дійшли висновку, що топ-менеджери, що пережили Депресію, були схильні керувати компаніями з нижчим рівнем боргу (залежність від позичкового капіталу зросла, коли ці боси з епохи Великої депресії вийшли на пенсію). У зовсім новому дослідженні Антуанетта Шоар [Antoinette Schoar] і Ло Цзо [Luo Zuo] з Массачусетського технологічного інституту демонструють, що компанії, якими керували протягом багатьох років люди, які перший досвід здобували у похмурі часи, коли кредити були малодоступні, а клієнтів було важче знайти, систематично відрізняються від тих, якими керують топ-менеджери, період формування яких припадає на часи бумів, коли кредитів та оптимізму було достатньо.
Ретельно досліджуючи кар’єри понад 5700 босів компаній, які були у списку S&P 1500, Шоар та Цзо виявили, що ті, хто починав свою кар’єру топ-менеджера під час спаду, були значно більше схильні до уникання ризику, дозволяли собі нижчий рівень боргу і загалом були більш консервативними менеджерами, ніж решта вибірки, навіть багато десятиліть потому. Це вразить критиків компаній, дуже залежних від позичкового капіталу, як дуже добра новина для них, але важко сказати, чи цей ефект є цілком сприятливим.
Боси, чия кар’єра почалася за рецесії, також схильні настільки перейматися економічною ефективністю, що компанії, якими вони керують, витрачають менше коштів на дослідження і розробки. Таким чином, вони можуть бути занадто консервативним: компанії з босами, професійне хрещення яких відбулося під час рецесії, мають нижчу дохідність активів, ніж ті, якими керують інші топ-менеджери.
Чому це так? Одне правдоподібне пояснення полягає у тому, що рецесії впливають на те, як люди приймають рішення. Стилі управління, безперечно, частково є наслідками тих проблем, з якими доводилося боротися людині. Навіть той, хто полюбляє ризикувати, може в кінцевому підсумку приймати більш консервативні фінансові рішення під час рецесії. Якщо ці рішення стануть йому у пригоді у важкі часи, то він може зробити висновок, що фінансова розважливість є позицією, якої варто дотримуватися і в роки достатку.
Рецесійні гени
Спади також спрямовують людей на зовсім інші робочі місця, ніж ті, які вони могли б зайняти в іншій ситуації. Дослідження 2008 року Пола Оєра зі Стенфордського університету відкрило, що випускники програм МВА Стенфорда у часи ведмежого ринку незвично частіше уникають Волл-стріт. Це може видатися нормальним - хто ж захоче працювати у сфері фінансів, коли ринок падає? Але є причини вважати, що ці рішення мають вплив і у далекому майбутньому. Ті, хто починають свою кар’єру у період спаду, менш непосидючі, ніж їхні колеги, що починали кар’єру у часи буму. Шоар та Цзо роблять висновок, що пересічний генеральний директор з першим досвідом роботи керівником за часів рецесії з вищою за нормальну ймовірністю підіймається службовою драбиною у компанії і з меншою ймовірністю змінює працедавців чи перестрибує з однієї галузі в іншу.
Запас кандидатів на найвищі посади у конкретній галузі відображає ті рішення, які люди роблять на ранніх етапах свого професійного життя. Але ці рішення є результатом не тільки вподобань та здібностей менеджерів переваг, як можна було б очікувати, а й економічних обставин, які панували у той час, коли вони починали працювати. Незалежно від того, коли були засновані сучасні компанії: під час бумів чи спадів, на них все одно мають глибокий вплив економічні коливання минулого.
Джерело: Західна аналітична група за матеріалами Downturn, start up, The Economist (зреферував Омелян Радимський)
Фото: icis.com
Фото
Відео
