Психологія інвестування: ми робимо вибір чи вибір робить нас?

Стаття була надрукована в innovations.journal 2012

Автор: Євген Пенцак, PhD (Lausanne University), викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської Бізнес Школи [kmbs], науковий керівник програми Master of Banking and Finance [MBF] 

В одному із містечок Каліфорнії біля входу на виноробний завод лежить каміння з вапняку, взяте з місцевого ґрунту. Щоб вижити в кам’яному ґрунті і дістатися до води, корінню винограду доводиться докладати значних зусиль. Але в результаті ягоди мають більш насичений унікальний смак …

Питання про те, що робить людей багатими та успішними, вже давно хвилює людство та чисельних дослідників в галузі інвестування. Мова йде про абстрактне мислення, вміння зосередитися на конкретній цілі і не відволікатись на другорядне, вибирати найважливішу інформацію, не боятися масштабних проектів. Можливо, ці риси вже є наслідком чогось іншого? То де ж знаходиться коріння успіху?

Наші далекі предки займались полюванням, вирощуванням свійських тварин, обробляли землю. Люди прекрасно розуміли - чим більше зможуть вполювати або виростити врожаю, тим багатшими вони стануть. Чому ж багатство було джерелом натхнення для багатьох господарів? Відповідь проста: багатші домогосподарства легше переживали природні катаклізми. Але були й такі, хто намагався відібрати багатство в інших, більш заможних та працьовитих. Чому ж існує така різниця: хтось хотів трудитися, або зберегти плоди своєї праці, а інші не могли або не хотіли це робити?

Спокон віку народна мудрість вчить нас заощаджувати плоди своєї праці на майбутнє. Тим не менш, значній частині людства це важко. Лише у похилому віці люди починають розуміти, що якби вони подумали про старість раніше, то мали б набагато вищий рівень життя. Але мова йде про небажання чи нездатність заощаджувати?

Експерименти з соціальної психології вказують на те, що здатність до проектування майбутнього (стратегічного мислення) починає формуватись у дітей з 4 років. В одному з експериментів дітям пропонували або отримати одне смачне тістечко одразу, або зачекати й отримати декілька згодом. Більшість дітей, дивлячись на смачненьке, не могли втриматись від спокуси: після очікування протягом 3 хвилин приблизно 70% дітей миттєво, рефлекторно з’їдали тістечко. Лише 30% дітей після 10-15-хвилинного очікування отримували додаткові тістечка. Саме ці діти в майбутньому виявлялись більш цілеспрямованими та наполегливими у житті, мали постійність у подружніх відносинах, краще вели бізнес й досягали вищих результатів у науці.  Може, причина їхнього успіху полягає в тому, що під час експерименту з тістечками вони дочекалися достойної винагороди за це? Здійснюючи такий вибір, діти проектували майбутнє, виробляючи в собі елементи стратегічного рефлексивного мислення. А вже потім таке мислення допомагало їм робити далекоглядніший вибір.

У багатьох дорослих частина мозку, що відповідає за стратегічне мислення, так і залишається у нерозвиненому стані, тобто у їхніх рішеннях повністю домінують рефлекторні механізми. Якщо на столі стоїть смачна і спокуслива їжа, їм важко втриматися, щоб не з’їсти її. Вони навіть не задумуються, як будуть почувати себе потім, після надмірного споживання харчів. Хоча всі усвідомлюють, що переїдання призводить до великих проблем у майбутньому, та все ж віддають перевагу миттєвій насолоді.

Рішення стосовно інвестування у довготерміновий проект можна порівняти з  експериментом з тістечками. Ви можете витратити на споживання певну суму грошей або інвестувати її, щоб в майбутньому отримувати більші за теперішні грошові потоки. Яким же чином зрівноважувати майбутні надходження від інвестування з сьогоднішніми витратами? Для цього людство розробило інвестиційні критерії, побудовані на концепції вартості грошей у часі – сьогодні вони є ціннішими за суму грошей у майбутньому. Чому? Тому що ми можемо інвестувати і заробляти інвестиційний дохід.

Отже, всі почали інвестувати в різні проекти та в залежності від здатності очікувати на результат. Інвестори з розвиненим стратегічним мисленням інвестували на довгий період, беручі ще й гроші в борг у короткотермінових нетерплячих інвесторів. Таким чином, процес побудови фінансової системи було запущено. Науковці придумали у фінансах багато показників, теорем, прописних істин інвестування: NPV, IRR, CAPM тощо, і тепер інвестувати стали всі. Це ж так просто: малі гроші сьогодні і великі - завтра. Спеціальні інвестиційні теорії були розроблені навіть для домогосподарок. Коли грошей не вистачало - їх друкували. Головне, щоб гроші приносили нові гроші - тоді й всі стануть щасливими!  

Навички заощаджувати і мислити стратегічно частково закладені у самій природі людини, щоб вона змогла пережити кризові для неї роки. З іншої сторони, навичку заощаджувати можна виховувати в дитині або собі через систему відповідних стимулів. Якщо процес заощадження не підтриманий очікуваним результатом – навичка може не тільки зруйнуватися назавжди, а й не закріпитися у наступних поколіннях. Так сталося з «радянським» поколінням. Фінансова система того часу не змогла безпечно перенести їхні заощадження у майбутнє, тому люди розчарувались у доцільності цього й почали витрачати більше на поточне споживання.

Так хто ж робить вибір? Вибір робить нас, чи ми робимо вибір? На мій погляд, цей процес двосторонній. Спочатку вибір робимо ми, а потім він змінює нас, і т.д. Тому потрібно обирати зараз, який наступний вибір ми маємо здійснити. Зробіть перший крок, і він поступово змінить вас!