Подолання хабарництва не повинно заважати зростанню. Новий для Великобританії Акт про боротьбу з хабарництвом набуде чинності у липні, замінивши закони, які датовані 1889 роком. У ньому визначено нові види правопорушень: пропонування або одержання хабара, підкуп іноземних державних посадовців і нездатність запобігти врученню хабара від імені організації. Звісно, це жорсткі правила. Але боротьба з хабарництвом насправді значною мірою стосується здорового глузду, а не бюрократії.
Хабарництво є одним із тих явищ, яке ми всі розуміємо, коли бачимо його. Це цинічна спроба маніпулювати чиїмось рішеннями за допомогою фінансових чи схожих засобів. Це неприйнятна гостинність на зустрічах, під час налагодження контактів і покращання стосунків із клієнтами. Тож на підставі цього закону ніхто не збирається забороняти бізнесу возити клієнтів на Вімблдон чи гран-прі "Формули-1".
Ми також розуміємо, що невеликі ризики вимагають незначних процедур для їхнього ослаблення. Тож невеликі компанії не повинні боятися, що їм раптом знадобиться армія правників, щоб управляти ризиками, пов’язаними з хабарництвом. Вони можуть покладатися просто на усне повідомлення свого персоналу.
Дехто вважає, що деякі іноземні компанії в Лондоні будуть звільнені від дотримання цих правил. Усе залежатиме від судів, які вирішуватимуть, чи можна окремій організації "так вести бізнес" у Великобританії.
Вони, очевидно, зважатимуть на низку факторів. Лише лістинг акцій на Лондонській фондовій біржі або просто факт наявності підрозділу на території Великобританії не означатиме, що цей Акт стосуватиметься їх. Але я скажу чітко: це не виняток із правила. Згідно з положеннями Акта, таке рішення завжди прийматимуть лише суди.
Дуже важливою проблемою залишається питання судового переслідування. Справи будуть порушувати, лише якщо це відповідатиме суспільним інтересам, що потребуватиме особистої згоди генерального прокурора або директора Управління у справах боротьби з великими шахрайствами. Я не очікую великого числа кримінальних справ і, звичайно, аж ніяк не тривіальних, порушених через запопадливе дотримання букви закону.
Інструкція, опублікована в середу, не змінює і не може змінити сутності Акта. Але завдяки поліпшенню ясності його намірів вона дійсно позбавила організації всіляких побоювань, що слід витратити мільйони фунтів на процедури, чого, на мою думку, не повинен робити чесний бізнес.
Ми також не маємо наміру самі досягати цієї мети, а працюємо в тандемі з нашими партнерами з Організації економічного співробітництва та розвитку, Європи і США. Я вважаю, що Акт сприятиме прозорості та створенню рівних умов гри, що допоможе об’єднати торговельних партнерів навколо стандартів пристойності. Він пропонує руку допомоги будь-якому працівнику або менеджеру, від якого вимагають незаконних платежів – даючи їм силу сказати "ні". І він захищає репутацію британських компаній – особливо серед інституційних інвесторів.
Остаточна мета цього Акта – зробити життя важким для тієї меншості організацій, що винуваті в корупції, а не обтяжувати більшість пристойних і законослухняних компаній. Великобританія збудувала собі репутацію завдяки вірі в чесну гру. Але останнім часом наш ореол почав марніти, оскільки Великобританія не змогла продемонструвати, що вона очолює світ за нульовою терпимістю до корупції, що вартувало зробити. Упроваджуючи цей Акт, уряд і бізнес Великобританії завдають удару для захисту верховенства права та діяльності вільних ринків. Добру репутацію в бізнесі заробляють, а не купують. Ми маємо обмаль підстав боятися цього Акта і багато підстав лише виграти від нього.
Автор: Кен Кларк [Ken Clarke] – міністр юстиції Великобританії
Джерело: західна аналітична група за матеріалами Earning a good reputation in business, The Financial Times, 30.03.2011 (зреферував: Омелян Радимський)
Фото: number27.org
Фото
Відео
