Видатний економіст, член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі та Міжнародного інституту менеджменту Богдан Гаврилишин виступив 9 жовтня 2011 року в рамках освітнього заходу з управління особистими фінансами, організованого молодіжною організацією "Пласт". Ми підготували тези з зустрічі.
Про гроші
Ставлення людей до грошей різне. Для деяких гроші - фактично мета у житті. Це робить їх “невільниками” грошей - їхній стиль життя визначається тією сумою грошей, яку вони мають.
Моє ставлення до грошей досить негативне через особисті переживання. Коли мені було чотири роки, до нас в хату прийшов знайомий батька. Він сильно щипнув мене і після цього дав мені 10 польських грошей. І хоча на них я купив солодощі, відтоді гроші асоціюються у мене з чимось болючим.
Криза
Криза, яка трапилася, має позитивний вплив. Сучасна економічна система є спотвореною, а капіталізм доводить до того, що невелика когорта людей є мультимільярдерами, в той час як мільйони людей живуть за межею мінімального рівня життя.
Про людей
Людина сьогодні не має вартості. Навіть сама назва, яка прийшла до нас з Америки, “людські ресурси” є абсурдною. Людина має бути метою усього, а не ресурсом. Виходить так, що сьогодні люди потрібні, а завтра трапиться криза і тисячі людей будуть викинуті на “суспільний смітник”.
Якось я став свідком жахливої дискусії, коли зібралися 35 топ-менеджерів з різних компаній світу, щоб поділитися досвідом, як вони перемагали кризу. Усі вони говорили про те, що їхні компанії вижили завдяки звільненню людей. Але, на жаль, у їхніх репліках була присутня нотка нездорового вихваляння. Це було схоже на змагання за критерієм «хто звільнив більше людей». Вони не хотіли розуміти, скільки горя принесли родинам звільнених працівників.
Сучасна економічна система не може так більше існувати. Це наче хвороба, яка має досягти критичного стану, щоб щось змінилося.
Криза демократії
Сьогодні у світі не лише криза капіталізму, але й криза демократії. Показовим прикладом є США, яку вважають найбільш потужною і демократичною державою. Однак для України це негативний приклад. До речі, нещодавно було підраховано, що для участі у наступних президентських виборах США кандидат має викласти мільярд доларів на свою кампанію. Гроші домінують... Процес творення законодавства у багатьох країнах не є поєднанням індивідуальних і загальних інтересів для загального добра суспільства. Це лобіювання, що призводить до кризи демократії.
Короткострокова орієнтація
Коли світ не був настільки швидкоплинним, не треба було думати наперед. Сьогодні через геометричний розвиток технологій і знань швидко змінюється стан і позиції країн у світі. Китай вже має більший вплив у світі, ніж США, і до нього наближаються Індія та Бразилія. Треба думати наперед, але політики думають суто термінами виборчого циклу. Вони стають популістами і говорять те, що люди хочуть чути.
Демографічний колапс
У бідних країнах народжується багато людей, а у розвинених - мало. Змінити це дуже складно, тому що треба інтегрувати забагато людей. Та європейці, на відміну від американців і канадців, не схильні до інтеграції з іншими релігіями і національностями.
Погляд у майбутнє
Нам потрібні фундаментальні трансформаційні зміни. Навіть ті кризи, які трапилися у Греції, Португалії, Іспанії, країни переживуть.
Наша політична “еліта” не володіє англійською і не “знає” світу. Молодь на голову вища у цьому плані. Та найбільше мене радує, що молоде покоління має сумніви щодо сучасної системи. Водночас дуже сумно, що молодь сьогодні думає про те, щоб виїхати закордон.
Про “здорову” державу
Ознаки здорової держави: повна політична свобода, домінування права, економічне благополуччя, соціальна справедливість. Більше того, у здоровій країні люди живуть в симбіотичному зв’язку з навколишнім природним середовищем, а не займаються лише спустошенням ресурсів.
Нам треба стимулювати створення критичної маси людей, які хочуть зробити щось для суспільства, а не лише для свого фінансового становища.
Про спікера: Богдан Гаврилишин здобув магістерський ступінь в університеті Торонто. Є доктором філософії-економіки Женевського університету. Став керівником навчальних програм в Міжнародному інституті менеджменту в Женеві, викладав курси з економічного розвитку, світового бізнесового середовища, керування міжнародними операціями та державного управління. За час роботи в МІМ-Женева він виростив цілу плеяду спеціалістів вищої кваліфікації для сотень компаній в усьому світі. Є фундатором економічного форуму в Давосі, членом Римського клубу, Ради Світової академії мистецтва та науки, Міжнародної академії менеджменту, Іноземним членом Національної академії наук України. Був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем‘єр-Міністрів України. Серед заснованих ним організацій – відділення Міжнародного інституту менеджменту у Києві (МІМ-Київ, очолює Наглядову раду інституту), фонд "Відродження", Міжнародний центр перспективних досліджень, благодійний фонд, який сприяє розвитку "Пласту" в Україні.
Фото
Відео
