«Видання для лідерів про лідерів» – так позиціонує себе журнал Forbes Україна. Києво-Могилянська Бізнес Школа, відома як школа для лідерів, запросила головного редактора Forbes Україна Володимира Федорина, обговорити питання лідерства у форматі відкритої дискусії. Модератором події виступила Лариса Хоманс - керівник програми Master in Business Leadership [MBL] і викладач kmbs.
Довідка: Forbes - американський фінансово-економічний журнал, одне з найбільш авторитетних і відомих економічних видань у світі. Заснований у 1917 році Берті Чарльзом Форбсом. Forbes є провідним діловим журналом у світі. Визнання журнал отримав завдяки своїм сміливим розслідуванням у світі бізнесу і об'єктивним оцінкам подій, а також різним спискам і рейтингам. Серед них найбільшу популярність здобув список мільярдерів світу.
innovations.com.ua підготували статтю за матеріалами зустрічі з Володимиром Федориним.
Forbes Україна: старт і перші досягнення
У 2010 році Український Медіа Холдинг отримав право на видавництво української версії Forbes. Володимира Федорина запросили очолити цей проект і у грудні того ж року він переїхав з Москви до Києва. Через п’ять місяців, у березні 2011, країна побачила перший український Forbes. Без жодних сумнівів, журнал став успішним і це підтверджують цифри. Так за перший неповний рік свого існування журнал зібрав 17% усіх рекламних доходів в сегменті ділової преси. В кінці року компанія очікує досягнути рекламної виручки 13 млн. грн, що у 2,5 рази більше, ніж задекларований у бізнес-плані проказник.
Тираж журналу складає 30 тисяч примірників. Частка непроданих номерів стабільно зменшується, тому динаміка повернення є позитивною. Наступного року проект стане прибутковим, і це на кілька років раніше, ніж планували першопочатково.
Формула успіху
Вражаючу динаміку розвитку проекту в Україні забезпечує, перш за все, формула глобального успіху Forbes:
- Незалежність - інтереси власника чи будь-які інші комерційні інтереси не впливають на наповнення журналу. Ніхто не має право втручатися в поточний контент, окрім головного редактора.
- Журналістика як театральна критика - принцип, який був закладений ще Джимом Майклсоном. На його глибоке переконання, хороша стаття - це не сухий набір деталей і цифр, а небайдужий критичний текст зі зрозумілим висновком як у будь-якій хорошій театральній рецензії.
- Знамениті списки Forbes - забезпечують цитованість, увагу до бренду, а також створюють величезний масив змістовної інформації для редакційної команди, з якою потім можна працювати впродовж цілого року.
Окрім цих трьох складових, в Україні успіх видання забезпечують ще й інші фактори. Перш за все, це бренд, особливо коли йдеться про бренд медійного світу, який сьогодні переживає трансформацію. По-друге, в Україні за журнал відповідає професійний видавець, який розуміє цінність репутації і у якого немає ніяких інших інтересів, окрім медійного бізнесу. І нарешті третій фактор - це трансфер знань і експертизи. Український Медіа Холдинг залучив редактора з Росії, де був накопичений досвід якісних журналістських проектів, що відповідають сучасним стандартам ділової журналістики.
Ідеологія видання
Ідеологія глобального бренду Forbes доволі прокапіталістична і пробізнесова, але в Україні Forbes намагалися зробити якомога більш лібертаріанським. “Тут і без нас є кому “порадіти” за державу, середній клас, офісний планктон і бюджетоспоживаючі групи населення. В Україну ми йшли як видання, яке говорить від імені бізнесу і відстоює інтереси креативного класу. Ми прагнемо, щоб бренд Forbes був лідером не за інерцію”, - ділиться своїм баченням Володимир.
Що стосується Forbes Woman, то стиль цього видання дещо відрізняється від класичного Forbes. Жінки і чоловіки у бізнес-світі знаходяться у нерівних умовах в силу різних соціальних ролей і тих вимог, які вони висувають до себе. Жіночий Forbes - видання присвячене самомотивації і власному розвитку. Це площадка, де розглядаються проблеми, які стоїть перед жінками-лідерами, і вона не несе жодної гендерної дискримінації.
Що стоїть за обкладинкою
Роль особистостей в історії дуже велика. І зовсім не обов’язково бути мільярдером, щоб просувати свою країну вперед. Журнал Forbes не лише про мільярдерів. Він про творчих особистостей, які творять на межі нереального і при цьому мають бачення як цього можна досягнути, навіть якщо план доведеться змінювати на ходу. Це універсальна лідерська риса, яка притаманна не лише мільярдерам.
На обкладинку Forbes виносить історії, які повинні зачепити не байдужих до бізнесу людей. Редакція прагне, щоб їхні матеріали змушували читачів сприймати бізнес не як рутину, а як драму. Героєм першого українського Forbes став Віктор Пінчук. Журналісти Forbes розкопали історію про його “розлучення” з партнерами і зробили висококласний матеріал про невідомі сторінки його біографії. Те саме стосується історій героїв інших випусків - Костянтина Живаго і Олега Бахматюка.
Наполегливість журналістів змушує видатних особистостей говорити те, про що вони зазвичай не хочуть говорити. Це не та красива картинка, над якою працюють піарники. Це реальне життя.
Редакторські принципи:
- Кожен номер і матеріал повинен робитися як вперше і востаннє.
- Відсутність снобізму - частина формули.
- Однаково скептичне ставлення до усіх героїв матеріалів.
- Пошук історій, які ще не стали історією.
- Звістка про те, що герою матеріалу сподобалася стаття - це скоріше тривожний сигнал.
Україна: погляд в майбутнє
За попередні двадцять років було два беззаперечних ідеологічних і реформаторських лідерів на пострадянському просторі. Якщо не враховувати країни Прибалтики, то у дев’яностих роках лідером була Росія, а у наступному десятилітті - Грузія. Володимир Федорин переконаний, що Україна має хороші шанси стати таким лідером пострадянського простору у цьому десятиріччі, продемонструвавши, що демократія, плюралізм і мультикультуралізм не є перешкодою для динамічного економічного розвитку, а навпаки - сприяє йому. Україна виявилася країною, де довгий час може існувати баланс інтересів і політичних сил. На думку Володимира, країні не стільки потрібні проривні ідеї та індустріалізація, як ліквідація пережитків пострадянської держави. Україна має потенціал, який прийшов час реалізувати і середній бізнес є тим недовикористаним ресурсом української економіки, який повинен стати основним двигуном у цьому десятилітті.
Володимир розповідає, що для нього було не просто наважитися переїхати з Москви до Києва. До 2010 року він сприймав Україну як втрачену країну (failed statе). Це дуже поширене сприйняття в Росії. Перед переїздом у Володимира не було відчуття, що таке сучасне ділове видання як Forbes матиме попит в Україні. Для людини, яка ставить на кін шматок життя, цей крок був не простим. “Я вирішив ризикнути і сьогодні я щасливий, тому що рік тому глибоко помилявся”, - зізнається Володимир. В Україні можна робити речі на найвищому рівні і найголовніше - на них є попит.
В Україні багато лідерів як серед великого та середнього, так і малого бізнесу. Ці лідери неоднозначні, як і не однозначне саме суспільство та історичне минуле. Але українському Forbes є про кого писати.
Матеріал підготувала Анна Лянна
Фото: Марина Негодіна
Фото
Відео
