Як розрахувати вартість життя?

У нас глибоко вкоренилося, що людське життя безцінне. Багато хто бажав би позбутись заощаджень і майна, щоб продовжити своє життя чи уникнути смерті. Біологи стверджують, що людське тіло максимально розраховане на функціонування протягом 100-120 років. Але екологія, система охорони здоров’я, розвиток технологій, менталітет нації впливають на середню тривалість життя.

Кожна держава, дбаючи про добробут і стан здоров’я своїх громадян, повинна визначати гуманітарну, освітню та економічну політику, виходячи з оцінки вартості людського життя. Отже, життя все-таки має не тільки середню ціну у кожній  державі, але й «прейскурант». Скільки ж вартує людське життя?

 

Межа ціни

Спочатку наведемо приклади оціненої вартості людського життя у різних країнах світу. Наприклад, у США агентство з охорони навколишнього середовища оцінює людське життя у $7,5 млн у грошах 2010 року, агентство з охорони здоров’я Великобританії оцінює 1 рік життя в доброму здоров’ї у 29 тис. фунтів стерлінгів, а в Індії економічні оцінки вартості життя для різних політик держави здійснюють з розрахунку $95 тис.

Зі складною проблемою виплат компенсацій сім’ям жертв терористичних актів 11 вересня 2001 року зіткнувся Кеннет Файнберг, розпорядник відповідного фонду. Як визначити компенсацію за життя менеджера, що працював на 105-му поверсі Всесвітнього торгівельного центру і заробляв мільйони доларів в рік, і за життя кухаря, що був нелегальним мігрантом з Перу, працював в ресторані на 110-му поверсі і заробляв близько $17 тис. на рік? Вважалось, що банкіри мають «коштувати» дорожче від вахтерів, молоді люди – від старших, чоловіки – від жінок.
Наприклад, компенсації за чоловіків віком від 30 до 40 років в середньому склали $2,8 млн, а компенсації за чоловіків віком від 70 років – $600 тис. Компенсації за жінок були в середньому на 37% меншими від компенсацій за чоловіків. Найнижчі компенсації були оцінені приблизно у $250 тис., а компенсації деяким сім’ям перевищили $6 млн. Середня компенсація становила приблизно $2 млн за людину. Яку ж методику визначення вартості людського життя здебільшого використовують у світі?

 

Вартісні методики

Дана методика ґрунтується на визначенні вартості людського капіталу, тобто дисконтованої вартості грошових потоків, які дана людина може згенерувати впродовж свого життя. З неї випливає, що чим більше заробляє людина, чим довше вона планує працювати, чим вона молодша, чим стабільніша економіка держави, чим більші темпи приросту реальної заробітної плати, тим більшою буде її вартість людського капіталу. Саме з точки зору можна пояснити надзвичайно велику різницю у компенсаційних виплатах різним жертвам терористичних актів 11 вересня.

Коли людина обчислює вартість свого людського капіталу, то вона часто зазнає шоку, який мотивує її змінити свою професію, набути нових навиків, розпочати власний бізнес, навчатись тощо. Наприклад, якщо молода людина у віці 30 років працює вчителем в Україні з середньою зарплатою 2,5 тис. грн. на місяць, то за рік вона отримує 30 тис. грн. При ставці дисконтування 20% за 50 років приведена вартість її доходів (вартість людського капіталу) складе приблизно 150 тис. грн. або $11,5 тис. інший приклад - зараз українська держава передбачила компенсації сім’ям загиблих військових учасників АТО у розмірі 610 тис. грн., тобто розрахунок йде від припущення заробітної плати у розмірі  10 тис. грн. в місяць.

Ще один спосіб виміряти вартість людського життя полягає в тому, щоб визначити, як люди вибирають роботу в залежності від того, який ризик для життя вона несе. Якщо людина змінює роботу з розрахунком на підвищення річного доходу на $10 тис., причому ризик загинути зросте на 10%, то ця людина оцінює вартість свого життя у 10 млн. доларів (10000/0,01=10000000×0,1).

 

Вікове питання

Розробляючи державну політику, формуючи відповідні бюджети, державні чиновники повинні аргументувати свої рішення з точки зору аналізу доходів та витрат. Розглянемо гіпотетичну ситуацію - пожежа, в палаючому будинку 10 молодих людей і 10 шістдесятирічних. Кого рятувати в першу чергу? Якщо рятувати молодих, то сумі буде врятовано більше років людського життя.

Кес Санштейн, професор Чиказького університету та очільник комітету з нормативно-правового врегулювання Білого Дому, каже: «Програма, що врятує більше молодих людей краща за усіма параметрами, ніж аналогічна програма порятунку літніх людей». Проте старші люди мають більший вплив у парламенті і пролобіюють рішення, що будуть оцінювати людські життя незалежно від віку.

У 2002 році агентство з захисту навколишнього середовища США робило економічне обґрунтування своєї діяльності і захищало бюджет витрат у розрахунку вартості життя молодої людини у $6,1 млн,  а старшої – 67% від вартості життя молодої людини. Проте такий підхід спричинив скандал, і асоціація пенсіонерів змусила керівника агентства відмовитись від диференційованого підходу оцінки вартості життя. Тому економічний підхід до оцінки вартості життя зараз домінує у світі. Багаті «коштують» більше, ніж бідні. Це підтверджує навіть той факт, що на «Титаніку» розподіл смертей через нестачу рятувальних човнів відповідав класу пасажирів: 37% - першого класу, 57% - другого і 75% - третього.  З іншого боку, бідні сім’ї вище оцінюють кожний долар допомоги, ніж багаті сім’ї, що відповідає принципам утилітарної економіки. Різниця у виплатах компенсується завдяки генеруванню однакового задоволення від компенсацій.

 

Універсальна вартість

Якось комісія ООН зі зміни клімату оцінювала вплив глобального потепління в різних країнах, виходячи з оцінки вартості життя $150 тис. у бідних країнах і $1,5 млн – у багатих. Це викликало великий міжнародний скандал, що змусив повернутись до однакової оцінки вартості життя в $1 млн у всіх країнах. Цікаво, до яких країн можна віднести Україну, враховуючи розмір компенсацій сім’ям загиблих військових в АТО?

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила загальні критерії оцінювання вартості життя для всіх країн. Лікування вважається досить рентабельним, якщо кожен рік якісного життя коштує менше, ніж ВВП на душу населення; просто рентабельним, якщо рік життя не перевищує ВВП на душу населення більш, ніж в 3 рази. Виходячи з цих рекомендацій, міністерства охорони здоров’я розробляють протоколи лікування різних хвороб і отримують фінансування державою. Проте, як правило, у бідних країнах враховують лише тривалість життя хворого, а у багатих до розрахунку беруть інтегрований показник якості та тривалості життя.

Для того щоб починати будь-які реформи в Україні, потрібно спочатку визначити, чиї інтереси повинна відстоювати держава: олігархів чи малозабезпечених, бізнесу чи споживачів, підприємців чи бюджетників, і у якому співвідношенні. Після цього потрібно розробити такі державні політики, що стимулюватимуть громадян до зростання їхнього власного людського капіталу і враховуватимуть глобальні можливості сучасної світової економіки.

На зростання власного людського капіталу повинна також орієнтуватись реформа системи освіти. В системі охорони здоров’я утилітарний підхід та відповідну оцінку вартості життя також можна використати для ефективних змін.

Одним словом, має діяти основний принцип менеджменту: «Якщо хочеш ефективно управляти, то треба вміти правильно вимірювати». Навіть коли мова йде про вартість людського життя.

Коментарі