Сучасний Китай: державне управління і глобальне підприємництво

Автор: Едуард Мальцев, керівник програми Executive MBA kmbs

 

Навчальний тур до Китаю став уже традиційним для учасників наших MBA-програм. Однак щоразу він для нас відкривається з іншої сторони. Під час останнього візиту ми побачили новий Китай -  країну, що перетворюється зі світової фабрики на глобальну лабораторію.

 


Китайські зміни

«Це не важливо – чорна кішка чи біла, доки вона ловить мишей», – говорив Ден Сяопін, архітектор китайських реформ. Саме він зробив вибір на користь ринкової економіки, відкривши Піднебесну для іноземних інвестицій у певних економічних зонах. Взявши курс на співробітництво зі США та розвиток підприємництва, керівництво країни залишило за собою фінансовий і політичний контроль.

Комуністична партія Китаю досі жорстко утримує державне кермо, а юань не стає вільно конвертованою валютою попри суттєвий тиск з боку Америки. Монополія на політичну владу виявилась водночас і неухильною, і гнучкою. Система не готова до заміни на іншу, але змінюється сама, чого від неї не очікували. Недоброзичливці кажуть, що вона продовжує існувати завдяки економічному росту й недооціненому юаню, за допомогою якого штучно підтримують конкурентоспроможність китайських підприємств.

Китай довгий час був світовою фабрикою. І повною мірою використав переваги своєї дешевої робочої сили. В країні існують  потужні золотовалютні резерви. Налагоджено новітні ланцюги постачання й мережі створення цінності. Розбудовано сучасну інфраструктуру. Цілі провінції перетворились на виробничі кластери. Валовий внутрішній продукт тільки Шанхайського кластера дорівнює ВВП Швейцарії.

 

c5.jpgПідприємництво в Китаї має безліч різних форм і сприймається як самозайнятість та діяльність зі створення робочих місць

 

Щоб і надалі приваблювати іноземних інвесторів (тепер уже потенціалом внутрішнього ринку), держава іде, наприклад, на зменшення кількості секторів, у яких іноземні компанії не можуть працювати інакше, як у формі спільних підприємств з місцевими фірмами. Нині таких  секторів у китайській економіці 75, але вже анонсовано  скорочення до 35.

Швидкий економічний розвиток має і негативні наслідки – екологічного та соціального характеру. Стрімке збільшення числа виробничих компаній призвело до погіршення екологічного стану і навіть масового забруднення цілих регіонів. А великі державні підприємства, що звикли до активної державної підтримки, не є ані ефективними, ані конкурентоспроможними.

 

 

 
Окрім того, що китайське більше не означає дешеве, китайське більше зовсім не обов’язково – неякісне

 

 

Результатами політики стримування народжуваності стали старіння китайського суспільства і збільшення навантажень на молодих людей, змушених утримувати своїх батьків, а нерідко й бабусь і дідусів. Це суттєво змінює структуру соціальної тканини і вже є суспільною проблемою.

Окрема  проблема в Китаї – розшарування доходів, сусідство помпезної розкоші з відвертою скрутою. Хоча за роки економічного процвітання в країні сформувався середній клас, величезна кількість населення живе далеко не так, як невелика його частина, яку становлять мешканці декількох мегаполісів. Та й у самих мегаполісах можна побачити дуже різний Китай: від величі хмарочосів до тісняви старих кварталів. Китайське суспільство і китайські компанії працюють в умовах співіснування унітарності та різноманіття, багатства й бідності, західного індивідуалізму й східного колективізму, локальної та глобальної культури, великих родин у недалекому минулому та сімей з однією дитиною сьогодні.

 

Фабрика інновацій

Завдяки політиці економічної відкритості Китай отримав доступ до новітніх технологій  і зараз уже сам їх продукує. Кількість патентних заявок, поданих китайцями, збільшилась із близько 25 тис. у 2000 році до майже 230 тис. у 2010-му. Отже, крім того, що китайське більше не означає дешеве, китайське більше зовсім не обов’язково – неякісне.

Потужним рухом в країні є підприємництво, якому всіляко сприяє державна політика – від полегшення доступу до фінансування - до позитивного ставлення до підприємців. «Дозвольте людям спочатку збагатитись» - говорив ще Ден Сяопін.  Підприємництво тут сприймається як самозайнятість та діяльність зі створення робочих місць. Таке ставлення до підприємництва зчитується скрізь. Воно має тут багато форм: від вуличного продажу різноманітних речей туристам, базарів з фейковими товарами та забігайлівок із традиційною їжею − до широко підтримуваних державою масштабних ділових ініціатив.

 

c4.jpgСпівпраця бірж Гонконгу й Шанхаю спрямовується на підтримку інвесторів, зацікавлених в присутності як у материковому Китаї, так і в Гонконзі

 

Заборона Google та Facebook сприймається як політична тільки на перший погляд. Адже вона розріджує інтернет-ринок і дає можливість для росту таким ресурсам, як WeChat (проект компанії Tencent), у якому відбувається практично все онлайн-спілкування в Піднебесній. Huawei, Ali-Baba, WeChat – лише декілька прикладів технологічних китайських брендів, що стали глобальними або йдуть цим шляхом.

Спілкування з керівництвом і персоналом ТЕConnectivity (виробника компонентів для автомобілебудування, побутової електроніки та інших галузей, представленого 17 заводами в Китаї), Spirax Sarсo (що спеціалізується на парових системах і має в країні власне виробництво) та інших компаній у рамках навчального туру дало нам змогу відчути ефективну управлінську роботу з налаштування організаційних і бізнес-моделей.

Характерним для Китаю є сприйняття стартапів як тимчасових структур, що займаються пошуками масштабованих, відтворюваних, прибуткових бізнес-моделей – ефективних механізмів формування, пропонування та фіксування цінності. А орієнтованість китайського бізнесу на експорт налаштовує на створення приватних компаній, які відразу готуються до роботи на міжнародних ринках.

 

 

 
У близькому майбутньому в Піднебесній працюватимуть мільярди підприємців

 

 

У декількох організаціях ми побачили, як управлінці ретельно працюють над осмисленням того, хто є для них клієнтом, у чому полягає його потреба і яка пропозиція цінності цю потребу задовольняє. Наприклад, у Spirax Sarco впровадили систему консультативного продажу, розвиваючи у своїх наявних і потенційних клієнтів розуміння сучасних технологій, які пропонуються ринку. На практиці це виглядає як штат інженерів, спеціально підготовлених для роботи з клієнтами: їхнього навчання та консультування. Таким чином компанія цілеспрямовано вибудовує довготривалі стосунки з клієнтами, краще усвідомлюючи й краще задовольняючи їхні потреби.

Щоб уявити інноваційний потенціал Китаю, треба оцінити насамперед його освітню галузь. У 2 тис. університетів і коледжів країни щороку опановують різні науки близько 2 млн молодих людей. У вищих навчальних закладах США в 2011 році нараховувалось понад 127 тис. китайських студентів. До 85% із 2,7 млн заможних китайців, активи яких перевищують $1 млн, планують навчати своїх дітей за кордоном (як вони пояснюють – заради розвитку креативності й відкритості світогляду). При цьому переважна більшість випускників зарубіжних вишів шукає роботу на батьківщині, де стрімке економічне зростання створює величезні можливості для професійного і підприємницького розвитку та персонального збагачення. Молодь, яка отримує сучасну освіту й напрацьовує життєвий і професійний досвід в індивідуалістському західному суспільстві, є для своєї країни колосальним інноваційним потенціалом.

 

Вам також можуть бути цікаві такі статті: 

Прискорені інновації: досвід Китаю 

Сергій Ноздрачьов: «Вихід на новий ринок – це стартап» 

Хижак плюс здобич, або Як конкурувати у новому світі

 

Високоякісна освіта в поєднанні з широкими можливостями внутрішнього ринку, природною підприємливістю китайців і сприятливою державною політикою, дають змогу  розраховувати на те, що в близькому майбутньому в Піднебесній працюватимуть мільярди підприємців. Саме таке словосполучення використав у назві своєї книги професор Гарвардської школи бізнесу Тарун Ханна − «Billions of Entrepreneurs: How China and India Are Reshaping Their Futures − and Yours» («Мільярди підприємців: як Китай та Індія змінюють своє і ваше майбутнє»).

 

Від порту до кіберпорту

Гонконг – це територія, де однаково добре розмовляють і англійською, і китайською, де умови ведення бізнесу зрозумілі і місцевим, і західним бізнесменам, а величезний китайський ринок – поруч. Тут панує закон – і за це Гонконг люблять інвестори.

Започаткований на перетині великих торгових шляхів, цей район максимально використовував і продовжує використовувати своє вигідне географічне положення. Нині контейнерний термінал обробляє 22,3 млн TEU (20-футових еквівалентних одиниць), займаючи у світі 4-те місце (після Шанхаю, Сінгапуру та Шеньчженя) і третю позицію в рейтингу провідних фінансових центрів (поступаючись тільки Нью-Йорку та Лондону). Гонконг – це №2 серед світових центрів IPO, другий за масштабом фондовий ринок в Азії і перший за обсягом торгів у юанях. А ще Гонконг є базою для 70 зі 100 найбільших на нашій планеті банків.

 

c3.jpgКонтейнерний термінал Гонконга займає четверте місце у світі за обсягом оброблених одиниць вантажу

 

Але все змінюється. І нині влада Гонконгу опікується забезпеченням умов для роботи високотехнологічних стартапів, зокрема – інвестуючи в Cyberport, центр підприємництва, знань, взаємодії, технологій і розвитку. Цей інфраструктурний елемент претендує на статус провідного хабу інформаційних і комунікаційних технологій в азійсько-тихоокеанському регіоні.

Вже зараз Cyberport намагається впливати на освіту й виховання підприємців у Гонконзі, залучення талантів з усього світу, створення спільнот. Тут працює ціла низка компаній, таких як Innopage, Apptask, Cherrypicks, Playnote та інших, що створюють програмні продукти, технології та надають послуги. Створювані ними ігрові та сервісні програми й сервіси з оброблення відеоматеріалів успішно продаються в Гонконзі й материковому Китаї.

 

Народження екосистем

Держава та ділові спільноти Китаю послідовно й цілеспрямовано вибудовують екосистеми, в яких логіка конкуренції перетворюється на логіку взаємодії та кооперації. Ця сучасна логіка, яку ще називають coopetition, базується на тому, що учасники ринку дбають не тільки про власні інтереси, але й про партнерів та ринок в цілому. Так, співпраця бірж Гонконгу й Шанхаю спрямовується на підтримку інвесторів, зацікавлених в присутності як у материковому Китаї, так і в Гонконзі. Зокрема такою взаємодією прискорюється впровадження ідеї використання юаня як розрахункової, а згодом − і резервної світової валюти.

Фондова біржа Гонконгу прямо говорить про розбудову власної екосистеми, спільний з партнерами розвиток ринку й дотримання певної логіки дій, ретельно вибираючи серед можливостей саме ті, що відповідають такій логіці. Це стосується, наприклад,  ставлення до торгівлі з використанням роботів. Вона дуже популярна в Америці та Європі, але не практикується в Гонконзі, тому що клієнти (інвестори) достатньо консервативні і хочуть відчувати товар.

 

 

 
Держава та ділові спільноти Китаю вибудовують екосистеми, в яких логіка конкуренції перетворюється на логіку взаємодії

 

 

Ще один приклад − готовність до компромісів при розміщенні акцій емітентами. Діючи в інтересах інвесторів, Гонконгська біржа з обережністю підходить, зокрема, до випуску акцій, що не голосують. А її партнерство з Шанхайською біржею теж відповідає потребам клієнтів − тому й розбудовується швидко і з величезною зацікавленістю.

Діяльність Cyberport також свідчить про створення власної екосистеми, до якої долучаються  освітні установи, державні інституції, які формують «правила гри», інвестори, технологічні партнери. Керівники, з якими нам випала можливість поспілкуватись, мислять категоріями, що виходять за межі їхніх компаній, демонструючи розуміння взаємопов’язаності та взаємозалежності усіх ринкових гравців.

Гонконгський Cyberport є майданчиком, на якому зустрічаються, зав’язують стосунки, спілкуються і розвивають спільні проекти підприємці не тільки Гонконгу, але й материкового Китаю та інших країн.

 

Уроки для України

Підприємництво (зокрема й технологічне) стає рушійною силою розвитку й змін, коли воно є потужним суспільним рухом. І важливе тут усе, що ми побачили в Китаї: спрямованість державної політики, взаємодія бізнесу та освіти, перспектива комерціалізації наукових розробок.

Якісна сучасна освіта – це така, що тісно пов’язана із завтрашніми потребами суспільства й бізнесу. Орієнтованість навчальних програм на майбутнє стає все вагомішою конкурентною перевагою в нинішніх умовах глобального світу. Скажімо, в Китаї державне керівництво звертається до бізнесу з пропозицією навчати молодь речам, актуальним для працевлаштування – це зазвичай поєднання навичок соціальної взаємодії та володіння новітніми технологіями.

 

c2.jpgГонконгський Cyberport є майданчиком, на якому зустрічаються підприємці  Гонконгу, материкового Китаю та інших країн

 

Досвід Китаю та Гонконгу доводить: сучасну державу  приводять у рух цінності, важливі для всього суспільства: освіченість, здоров’я, соціальна відповідальність, добробут, законність. Успішна державна політика спрямована на розвиток інфраструктурних елементів, які сприяють появі нових ділових екосистем – мереж соціальних та економічних агентів, що створюють економічні цінності світового рівня.

В Китаї ми побачили спільну  візію – те, що генерує енергетику змін. Китайці бачать себе економічно потужною, багатою державою багатих людей, з якою мають рахуватись у світі. Така візія, в реалізації якої однаково зацікавлені й політична еліта, і народ, створює підґрунтя для формування «правил гри» на різних рівнях – держави, суспільства й бізнесу. При цьому пріоритети державної політики спираються на реалії сучасного світу й спрямовані у майбутнє. Китай швидко вибудовує економіку знань, навчаючи своїх громадян і надаючи широкі можливості для створення нових компаній, що виробляють продукти з все більшою інтелектуальною складовою. Нам не завадило б уважніше проаналізувати досвід формування такої візії та підпорядкування їй усієї державної політики.

Основним результатом описаних кроків є розвиток соціального капіталу, екосистем і продуктивних бізнес-моделей – тобто усього вкрай необхідного зараз Україні.

Коментарі