"Трудно быть боссом. Модели успешного лидерства"

17 жовтня 2012 року

Книгу рекомендує Людмила Савицька, редактор журналу "Управління компанією".

Подорож під назвою "управлінська кар'єра" мало в кого завершується успішно. І справа не стільки в тому, що, скажімо, людина вичерпує свій потенціал зростання, стикається з непереборними труднощами або впирається в якісь зовнішні чи внутрішні перешкоди. На думку авторів книги "Важко бути босом" Лінди Хілл і Кента Лайнбека, коріння невдач полягає у тім, що нерідко навіть дуже обдаровані люди попадають у "пастку посередності". Ось у чому її суть.

Будь-яка нова роль несе в собі невизначеність та непевність. І для новоспеченого менеджера це може стати потужним стимулом як для внутрішньої трансформації, і для професійного розвитку. Прагнучи затвердитися та набути впевненості в собі, людина змінюється, адаптується до нового для себе контексту, навчається... Врешті-решт, бажане досягнуто – ґрунт під ногами стає рівним та твердим. Ось тут й криється небезпека.

Як тільки замість страху можливого провалу з’являється відчуття внутрішнього комфорту, тяга до особистісного й професійного розвитку може ослабшати. І менеджер, який освоївся на управлінській території, починає вважати, що тепер для нього найголовніше – діяти "правильно", дотримуючись негласних засад вкоріненої організаційної культури. Скажімо, замість того, щоб докопуватися до глибинної суті проблеми, він винаходить поверхневе рішення, котре б не викликало неприйняття у керівників вищого рівня, фокусується винятково на виконанні поставлених цілей і на бюджетних показниках, адже це все, що від нього очікується... Інакше кажучи, перестає мислити в категоріях "що я можу зробити?" й концентрується на думці "чого від мене очікують?". Подеколи для просування на черговий кар'єрний щабель цього може виявитися достатньо; втім, потенціал людини поволі руйнується.

Система, яку запропонували Хілл і Лайнбек, покликана допомогти менеджерам подолати "пастку посередності" - оцінювати себе на різних етапах кар'єри, постійно ставлячи запитання: "Де я перебуваю, де повинен бути й де міг би бути?". Підхід включає три компоненти: управління собою, мережею своїх контактів і своєю командою. Один із принципів системи – фокусування на особистісному компоненті, котрий часто недооцінюється в процесі підготовки керівників. Наприклад, багато говорять про те, як правильно делегувати, проте упускається з уваги, що для цього менеджерові треба трансформувати спосіб сприйняття себе – від "я – той, хто робить" до "я – той, хто допомагає робити іншим". А це потребує розкриття в собі нових граней характеру, нових здібностей, нових джерел натхнення... Загалом, чи не кожний крок на управлінському шляху пов’язаний зі складним особистісним викликом – з необхідністю змінювати себе. Правда, люди не люблять говорити про це вголос...

Книга адресована в першу чергу менеджерам, які ще не досягли кар'єрного піку, але також вона буде цікава й тим, хто вже ствердився на управлінському олімпі. Викладена в ній методика може допомогти керівникам глибше зрозуміти джерела успіхів та невдач підлеглих, краще спланувати підготовку своїх спадкоємців. І, врешті-решт, оцінити свої якості й продумати, що варто змінити або вдосконалити в собі. Адже загальновідомо: рівень лідерства компанії - це позначка, яка визначає у довгостроковій перспективі граничний рівень результативності як бізнесу в цілому, так і людей, котрі в ньому задіяні.

Фото обкладинки: topbooks.com.ua

Коментарі