«Нафта»

Назвою цього фільму американського режисера Пола Томаса Андерсона є цитата з Біблії: «There Will Be Blood» («І буде кров»). Він знятий за мотивами книги Ептона Сінклера «Нафта!» 1927 року.

 

Одним з ключових фільмів в історії кіно був «Громадянин Кейн», знятий в 1941. Після нього всі, хто знімали стрічки про капіталістів,  намагались повернутись до цього фільму чи навіть перевершити його. Деякі критики вважають, що даній стрічці це багато в чому вдалося.

У рейтингу арт-хаусних стрічок цей фільм займає 17 місце, а також посідає досить високі позиції у рейтингу фантастичного та класичного кіно. Квентін Тарантіно висловив свій захват від стрічки так: «у перші 20 хвилин фільму немає жодного діалогу, в перші 15 – не сказано жодного слова. Але враження справляє неймовірне.»

Ті, хто не розуміють, чим справді цікавий цей фільм, пояснюють його успіх якісною акторською грою. Хтось описує цю картину як «круту американську мрію», а інші, навпаки, говорять про «американську примітивність» героя Девіда Льюіса. 

Сінклер писав про 20-ті роки, а Андерсон переніс дію в кінець ХІХ ст. У цей час люди ламали старі правила гри – сумні, сірі, буденні, - і встановлювали новий порядок. З’являється драйв, а  з ним і перехід на новий рівень: інші люди, інша логіка, нова парадигма. Надзвичайно важливою у фільмі є зміна епох. Ми зараз живемо в такий саме час – перехідної епохи – і так само з’являються «нові проповідники», які впливають на маси.

У фільмі ми бачимо два демонічні характери, які борються за домінування в цьому світі. Та ось питання: вони ідуть до однієї мети різними шляхами чи прагнуть різного? Колись Майкл Портер навів аналогію світа конкуренції зі світом найпростіших: дві ідентичні інфузорії завжди знайдуть спосіб знищити одна одну, залишиться тільки одна. Якщо ж вони хоч в дечому відмінні, то уживуться разом. Отже, жорстка, страшна конкуренція виникає між дуже подібними істотами. Таку боротьбу можна спостерігати у фільмі: головні герої – антагоністи, та все ж виявляються в дечому дуже подібними.

Проте насправді унікальність цього фільму - в тому, що тут немає позитивних чи негативних героїв, які апріорі діятимуть відповідно до очікувань. Герої мають певні цілі, щось собою уособлюють, деякі їхні мотиви зрозумілі, а деякі – лишаються за кадром, і це –  вічний конфлікт між задекларованим і справжнім наміром, який глядачі часто мають виявляти самостійно. Саме цей конфлікт виводить фільм на рівень підсвідомості: з цим фільмом треба «переспати», щоб остаточно усвідомити.

Далеко не завжди те, що ми декларуємо, і навіть те, у що самі щиро віримо, насправді визначає нашу поведінку. Один російський журналіст сказав: «Бог оцінює людину не за діями, а за намірами». Одна й та сама дія людини може бути розцінена богом у різний спосіб, залежно від того, що ця людина хотіла зробити. Іншими словами, дія менш важлива за намір.

То де ж народжуються наміри? Як вони впливають на дії та їх наслідки? На жаль, у повсякденному житті, у керівництві бізнесом чи у створенні  стратегії, ми часто фокусуємось на кінцевих діях, не входячи в логіку людей, не намагаючись її зрозуміти – а саме це найважливіше.

Цей фільм дуже важкий, емоційно виснажливий. Багато хто не може «подолати» його з першого разу. Але він вартий уваги – бо розкриває щось глибоке, що є в природі людини, незалежно від її епохи.

Порівнюючи наповнення фільму з його назвою, усвідомлюєш всю різноманітність сюжетів, паралелей та прихованих сенсів. Чому в назві фігурує слово «кров»? Проливається кров планети, чи весь бізнес побудований на крові?

 

Записано на управлінській дискусії по фільму “Нафта”

Коментарі