Олександр Агафонов: "Найголовніше у житті – лишатися людиною. Талановитою людиною"

Олександр Агафонов
Вів, 29/12/2009 - 16:49
5.jpg

Олександр Агафонов - непублічний художник, який творить шедеври. Він дуже відомий у мистецьких колах, проте не робить собі самореклами. Він не має нічого спільного з бізнесом, проте на прохання innovations.com.ua виступив перед українськими менеджерами.

Для Вас ми підготували найпотужніші фрази з виступу Олександра Агафонова, а також фото його робіт.

2 лютого 2010 року мені виповниться 63 роки, а моїй молодшій дочці – 2,5 місяці. Є вираз, що Бог не зараховує людям мистецтва ту частину життя, коли вони пристрасно займаються своєю справою. Тому багато художників виглядають значно молодше свого фізичного віку.

В душі мені 18 років, я дуже невгамовний. Зупинитися фізично не можу.

Я ще маленьким хлопчиком прокидався о 5-ій ранку, і починав  експериментувати. Усе моє життя проходить у нових пошуках.

Я дуже давно знаю, хто я.

Раніше маленьких хлопчиків навчали ювелірному мистецтву, тому що воно формує точність вираження і новизну.

У мистецтві строгий внутрішній порядок даний Богом. Я ще маленьким хлопчиком усвідомив власне відчуття справедливості та свободи. Внутрішня свобода – це істинне щастя. Я ніколи нікому не дозволяв сідати мені на голову. Я відмовився від дуже багатьох речей, щоб зберегти власне Начало. Моя бабуся казала: «Якщо Вони тобі щось запропонують, а ти простягнеш руку, то вони її вирвуть разом з душею і серцем».

* * *

Людей великого мистецтва буквально кілька в країні – якщо є 3-4 справжні художники від Бога, то це багата і щаслива країна.

Кажуть, що Франція чи Італія створила великих митців. Ні – це митці є Францією чи Італією. Це країни мають бути вдячні митцям, а не навпаки. 

У Бога є мішечок з талантом, з якого кожному дає частинку. Проте якщо людина використовує талант неправильно, то він забирається назад. Усі справжні митці завжди боялися втратити своє обличчя перед Богом.

У Верроккіо, який виховав Леонардо і Ботічеллі, висів мішок з грошима посеред майстерні. Кожен з митців майстерні міг підійти і взяти гроші, але по совісті. Митці починали голодувати, тому що питання совісті у справжніх художників – вразливе місце.

* * *

Бізнес і справжнє мистецтво не мають нічого спільного. Те, що мистецтво стало бізнесом – величезна трагедія.

Моїй бабусі належить дуже хороша фраза: «Ніколи нікому нічого не доведеш. Доводити можна лише людям, рівним собі. А у кожного раба є своя уява про істинну велич, тільки вона своя, маленька і рабська». 

Навіть корови бачать стрекоти. Але лише одна людина побачила у стрекоті гелікоптер.

У математиці мало хто розуміється. А чому ж тоді у мистецтві розуміються усі?

За гроші нічого не купиш – щастя, свободу, розум, відкуп від смерті. Гроші потрібні лише на ковбасу з хлібом і на матеріали для робіт.

Я не роблю робіт заради грошей взагалі. Я хочу вмерти біля своїх хороших робіт, за які не буде соромно.

* * *

Для мене важливо прожити чесне життя талановитої особистості. Це  складно, тому що треба багато від чого відмовлятися.

У мене в майстерні є роботи, про які я думаю: «Я їх робив чи ні?» Іде певне відсторонення. Я їх ніколи не продаю і не показую. Поки я живу, вони будуть зі мною.

Я раніше не підписував свої роботи. Найголовніше для мене – це пристрасть і впровадження ідеї. Я знаходжуся в ажіотажі від того, що придумую.

Я влітаю у власне ретро, щоб оновитися.

Якщо ти створюєш інтелектуальний продукт, то завжди знайдеться такий же навіжений, який його купить. Можливо, не одразу. Не треба випереджати події. Поспішати потрібно лише в роботі.

* * *

Немає таємниці, як бути талановитим - просто треба ним бути. Моцарт у три роки уже був Моцартом.

Життя повне несподіванок. Головне – любити людей такими, які вони є зараз. Люди змінюються.

Талановиті люди – ті, які присвятили своєму таланту життя і не загубили Бога.

Поцілунок Бога – це свобода і талант. Ніщо з цим не може зрівнятися. Всі інші так звані успіхи – не більше ніж пил і трава.

Успіх визначається тим, чи за життя ти встиг відпрацювати свій талант. Талант дається не в нагороду, а для роботи.

Папа Римський Іоанн Павло сказав: «Кожну свою дію я співвідношу з принципом –це крок до Бога чи крок від нього». Цим співвідношенням страждали всі митці.

Бог всередині нас. Навіщо про це кричати?

* * *

Думка починається з дурниці і закінчується досконалістю.

Майстерність – це коли ти не можеш собі дозволити зробити другу таку ж роботу.

Живопис – це не робота з фарбами. Це візуальна система. Картини можна читати як книги – кожен раз по-новому.

Найголовніше у житті – лишатися людиною. Талановитою людиною.



Олександр Агафонов, художник. Олександр працює у багатьох формах: у графіці, живописі, скульптурі, він автор оригінальних проектів фонтанів та ювелірних виробів. Своїми вчителями вважає: Ботічеллі, Ван Гога, Чимабуе, Джотто. Твори Агафонова експонувалися у Бельгії, Австрії, Франції, Україні.

 

 


Читайте інші статті за виступами спікерів на відкритій події innovations.com.ua 22 грудня - креативній сесії, під час якої всі присутні мали можливість порефлексувати над дилемою: Як ефективно поєднувати генерування і впровадження ідей?

 

 

Ваша оцінка: нема
Середня оцінка: 5 (10 голосів)
Якщо Ви знайшли орфографічну помилку у тексті, будь ласка виділіть її мишкою та натисніть CTRL + SPACE для того,
щоб надіслати повідомлення про неї адміністрації сайту.