HR-менеджмент

Хоча сьогодні й не можна обійтись без робочих в складальних цехах чи продавців в універсальних магазинах, сучасним працівникам, які володіють знаннями та інноваціями, немає необхідності проводити по 8 годин на день в офісних кабінках, щоб створювати вартість.

До вашої уваги останні тенденції на ринку праці. Фахівців яких галузей сьогодні звільняють найбільше, а кого криза майже не зачепила? Чого варто очікувати найближчим часом? Як скоротились заробітні плати, і що зараз відбувається із рекрутингом?

Щоб повернути компанії колишню гнучкість та молодість, керівникам варто змінити свій підхід до нових співробітників. Дати їм можливість вільно висловлювати «свіжу» думку – прямий шлях зробити компанію більш інноваційною і прибутковою. Історія знає багато прикладів, коли менеджер, який прийшов ззовні, повністю змінював організацію і робив її успішною. Перший яскравий приклад - IBM.

Цінності, які спонукають ваших менеджерів приймати щодня тисячі дорогих рішень, можуть бути якими завгодно. І питання в тому, чи співпадають вони (і наскільки) із цілями вашої компанії.

Сьогодні три фактори: 1 - деконцентрація влади і делегування повноважень та самодостатність, 2 - мобільність освіченої, кваліфікованої робочої сили і 3 - турбулентність та нестабільність навколишнього середовища - все більше змінюють традиційне управління персоналом.

Фахівці з управління талантами не надто піклуються про персонал із середніми здатностями, вони значно зацікавленіші в тому, щоб зберегти еліту. Але в чому секрет утримання в компанії талановитої еліти?

Енні Хейнс, редактор популярного британського сайту TraіnіngZONE, організував дискусію з HR-директорами глобальних компаній на цю тему.

Нові реалії змушують відмовитися від традиційних підходів залучення та утримання талантів, спонукаючи шукати нові методи.
Павло Шеремета пропонує на ваш розгляд п'ять ідей, які, отримують усе застосовуються й можуть допомогти Вам виграти війну за талант.

Дослідження - це найкращий метод передбачення найбільш непрогнозованих явищ з метою прийняття рішення та їх більш-менш адекватної оцінки. Це майже те саме, що знати зранку, яку парасольку брати: від дощу чи від сонця.

На жаль або на щастя, ми не запропонуємо нічого нового щодо оцінювання. Все краще у цій сфері вже винайдено й апробовано. Краще, що ми можемо зробити, – це розібратися в накопиченому досвіді й адаптувати його стосовно себе.