Називайте мене євроазіатом
Сер, 13/05/2009 - 10:48
Мої вітання усім переконаним євроатлантистам, яким я теж був донедавна. «Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі виступили 10 травня в Берліні проти нескінченного розширення Євросоюзу», - повідомили новини.
Друзі, давайте подивимося правді в очі: потяг в Євросоюз з нашої станції поїхав приблизно 15 років тому. І ми на нього спізнились. Все потрібно робити вчасно. Можна, звичайно, чекати наступного потягу на Захід. Років ще 15-20, якщо він там взагалі буде. А можна подивитись, куди їдуть інші. А інші вже не їдуть на Захід. Вони туди їхали 15 років тому і, як я вже зазначав, ми туди спізнились. Інші ж зараз їдуть на Схід.
Китай став третьою економікою у світі, обійшовши нещодавно Німеччину. І помахав їй ручкою - зростання ВВП Китаю у першому кварталі 2009 року: плюс 6%; зростання ВВП Німеччини: мінус 4%. Ті, хто сперечаються, яка валюта буде домінувати у XXI столітті - долар чи євро, - помиляються обоє. Світовою валютою невдовзі буде китайський юань. Світовим фінансовим центром, відповідно, буде не Нью-Йорк і не Лондон, а об'єднана біржа Шанхаю і Гонконгу (ШанКонг, як її називала вчора Financial Times). Новинки авторинку тепер показуються не в Детройті (вічная йому пам'ять!) і не в Європі, а в Шанхаї, оскільки Китай з цього року – найбільший автомобільний ринок у світі. І тому, на завершення, якщо Ви навчаєте свою дитину англійської мови, Ви дивитесь назад, а не вперед. Оскільки ті, хто дивиться вперед, очевидно, вчать китайську.
Я веду до того, що це ще дуже велике запитання, чи ми через 15-20 років захочемо бути у клубі старіючих і стагнуючих економік Європи, якщо та сама Європа і зараз, і в майбутньому хотітиме долучитись до економічного чуда, яке відбувається нині на Далекому Сході.
Тому перше, що потрібно зробити - це визнати для себе Україну євроазійською, а не лише європейською країною. І припинити кривитися, коли ми чуємо прикметник «євроазійська». Нічого поганого у цьому слові немає. Оскільки взагалі найперше, що потрібно зробити – це вибити собі з голови абсолютну більшість негативних стереотипів, пов’язаних зі словом «Азія», які у нас сидять ще з дитинства. Я не хочу ідеалізувати Азію, однак це вже давно не Чінгісхан. Азія зараз – це найдинамічніший, найпрацьовитіший і найоптимістичніший регіон світу. Це економіка, яка бурхливо зростає не на переоціненій іпотеці, а на «правильних» цінностях: вкоріненій етиці праці, високих заощадженнях, повазі до родини, величезних інвестиціях в освіту та інфраструктуру, на розумінні того, що прав людини не може бути без обов’язків тієї ж людини.
Мій колега, кореєць, купив тут, в Куала Лумпурі, собі в кабінет карту, яка називається «Близький Схід і Азія». Карта включає Україну. Богу дякувати. Ми є не тільки Східною Європою. Ми також можемо бути Західною Азією. Точніше кажучи, ми можемо бути мостом зі Східної Європи у Західну Азію і навпаки. У цьому - наша велика потенційна перевага, а не недолік.
А Євросоюз нас дуже захоче сам, якщо нам вдасться відтворити в країні те, що зараз відбувається у Південно-Східній Азії.
Павло Шеремета
Куала Лумпур, Малайзія
Follow Pavlo Sheremeta on twitter.com: http://twitter.com/PavloSheremeta
Читайте також: стаття Павла Шеремети "Позитивні рефлекції про кризу, або дещо про "безумовну любов"
щоб надіслати повідомлення про неї адміністрації сайту.


На всі 100 згоден з Павлом. Хоча я більш радикальний стосовно "євроатлантистів", а зараз став ще більшим радикалом до всіх "демократів". Незважаючі на мої колишні співчування "демократичним" силам. Скоріш навпаки, роздивившись їх зблизька розумієш двуликість всіх без винятку, хто називає себе так, кричить про "європейське життя, свободу, демократію, нато" і т.п. Який Європейський союз, яке нато, яка демократія?Це ж банальні PR-технології... просто ми звикли до масштабу "зубної пасти або чергових виборів", а тут інший масштаб, масштаб країн і континентів. Розуміють реальні цілі і суть "євроатлантичних" і так званих "демократичних" процесів одиниці. Парадокс, але поголовна більшість " євроатлантистів" і "демократів", навіть ті що начебто стоять "у руля", свято вірять в те що кажуть... Це все ілюзія, красиві слова за якими нічого окрім ярма і повної відсутності свободи нема. Повної відсутності свободи!
Я проти будь яких шарахань, до Європи, Азії, Америки... Спілкуватися і працювати потрібно з усіма, але тоді коли це дійсно потрібно Україні. І хоча я ніколи не був песимістом, нажаль, маю констатувати, що сьогодні в Україні ще не з`явилися сили які розуміють потреби країни і можуть щось змінити. Окремі люди - так, є. Але критичної маси нема.
13 травня відомий професор Нуріель Рубіні з Нью-Йоркського університету (один з небагатьох, хто передбачив нинішню кризу) у редакційній статті у New York Times аналізує причини і наслідки перетворення китайського юаню (ренмінбі) на провідну світову валюту. "Китай - це країна-кредитор з великим профіцитом поточного рахунку, невеликим дефіцитом державного бюджету, значно меншою часткою державного боргу до ВВП ніж в США, і серйозним економічним зростанням.Китай вже робить кроки, які кидають виклик верховенству долара".
http://www.nytimes.com/2009/05/14/opinion/14Roubini.html?_r=1&scp=1&sq=Roubini%20renminbi&st=cse
Не знаю, Павло, про які 15-20 років можна казати, коли наші парламентарі, приймають Закон про повну заборону грального бізнесу, коли вони не бачать навіть на один крок вперед, навіть не на два не на три... я ніколи не грав у Казино, або гральних автоматах, мої компьютерні ігри залишилсь у далекому "роботроні", БК і 386 процесорах інтел, я проти того щоб моя дочка йшла до гральних автоматів і ругаю її за час проведений за компьютером, але! Декілька сотень тисяч працівників цієї галузі на вулиці. Одним бездумним натисканням на кнопку. Сотні тисяч людей, які грали у ці автомати опинились на вулиці. Вони що перестануть грати? Ні, вони змінять "обстановку" і правила. Вони підуть пити, колотися, грати в інші ігри, в закритих, нелегальних клубах і підвалах. Одним натисканням вичеркнули 1% прямих дохідів державного бюджету. Можливо для народних депутатів це крапля в морі, а для пенсіонерів, військових, вчиталів та лікарів - це їх гроші. Про які 15-20 років можна казати... Поєднання сили ЗМІ із безвідповідальністю, повною інтелектуальною близорукістю і бездарністю творить жахливі речі!
Це як з пташиним, свинячим, індюшачим, коровячим і т.д. (тварин багато) грипом: у фармацевтичних гігантів сезонне падіння продажів, треба виправляти ситуацію - кидається інфо про померлих осіб і страхіття чергової зарази, ЗМІ, як безмозглі транслятори посилюють подію і результат є - нові-старі протигрипозні вакцини розходяться "на ура". А хтось порівняв рівень смертності від чергового "тваринного" грипу, хочаб із стандартним грипом? Порівняйте - вас це вразить! Я вже не кажу про порівняння зі СНІДом, раком, гепатитом, туберкульозом...
Безвідповідальність, економічна і політична близорукість, неспроможність аналізувати і брати відповідальність - ось риси сучасних керівників нашої держави і політичних лідерів.