Життя занадто коротке, щоб проводити його у очікуванні

Анастасія Леухіна
Вів, 20/10/2009 - 10:10
Leukhina.jpg

Деколи зустрічаю старих знайомих чи друзів...на стандартне питання «Чим займаєшся?» чую відповідь: «Криза нас зупинила. Чекаємо виборів».

Я от подумала, що в нас в класифікатор спеціальностей чи професій варто внести ще одну – «очікувач виборів». Вся країна може зайняти свою унікальну нішу у цій спеціалізаці. От тільки хто б за таку спеціальність платив гроші?

Може, варто подумати над експортом знань і навичок з «очікування виборів»?  А вони комусь взагалі потрібно?

А, може, все ж таки перестати чекати і почати просто жити, розвиватися, робити власні помилки чи виправляти помили інших, розраховуючи тільки на себе і не чекаючи, що щось зміниться чи залишиться на своіх місцях? Бо щось обов'язково зміниться, а щось залишиться у статус кво...але якими будемо ми і наш бізнес...за великим рахунком залежить тільки від нас...або принаймні саме на таку «незалежність від виборів» і варто працювати.

Життя занадто коротке, щоб проводити його у очікуванні....виборів!

Якщо Ви знайшли орфографічну помилку у тексті, будь ласка виділіть її мишкою та натисніть CTRL + SPACE для того,
щоб надіслати повідомлення про неї адміністрації сайту.

Коментар буде трохи гнівний, хай вибачить мене шановне панство та сама пані Анастасія.Просто вже також достали "словесні трафарети-поради тих, хто не втратив роботи, засобів до існування , тим хото таки постраждав, наподобі  "Не чекаючи що щось зміниться"..."Життя занадто коротке.." і т.д. Як колись сказав у тролейбусі  маленький хлопчик на вигук розгніваної матусі "Ты видел что у тебя дырка на колене?" - "Мама, как ты думаешь, ты видела, а я нет?".

Чи не спадоло на думку, що та відповідь Ваших знайомих то є не що інше, як не бажання грузити Вас своїми істинними проблемами та особистий розпач і розгубленість людини, яка начебто знає що роботи, робить те, але..а тут ще Ви зі своїм безпечним -  "Чим займаєшся".Чи дійсно Ви готові вислухати те, чим ця людина зараз займається?Навіщо воно Вам?Хочете допомогти?

То допоможіть мені.Заодно може розвіються стереотипи.Бо коли ми не дуже розуміємо, і відповідно, не співчуваємо, а ще і навіть даємо рекомендації на кшталт "За великим рахунком залежить від нас.." то іноді нам посилаються подібні випробовування, щоб ми як то кажуть на власній шкурі "прочувствовали", хоч звичайно, хай Бог боронить нас від всяких негараздів.

Недавно я пояснювала брату ситуацію з  можливістю працевлаштування та професійної  самореалізації, то варіантів два: кур'єр або прибиральниця.І дуже мені цього не хочеться, бо я ніколи не лінувалась, завжди старалась розширити професійні знання та загальний рівень(наприклад у цьому році я з власної ініціативи пройшла тренінг для менеджерів КАМ1) А далі йшла фраза:"Бо люди йшли з роботи додому, а я бігла в kmbs, тому в уборщиці не хочу"...

Що зроблено мною?Обзвін всіх знайомих, хоч повірте це не є приємним, всім розповідати про свою проблему і чути формальне співчуття.Моніторинг провідних сайтів з працевлаштування(а це є професійна навичка), відвідання  професійних форумів, ДЦЗ.Я написала всіх кандидатам в президенти, які дали зворотній зв'язок на бігбордах (отримала формальну відписку  тільки від штабу Тігіпка з подякою за поставлену проблему...),  розглянула суміжні професії, але там є своя армія кандидатів на посади, а я наче не професіонал у тих сферах.

А страшить - страшить, власне, майбутня незахищена старість, до якої мені не так далеко, як іншим...як Ви правильно пишете - життя занадто коротке...

Тому можливо перейдемо від словесних трафаретів до конкретної допомоги, хоч одній людині.Тобто мені.Готова надати резюме, пояснення до нього, підійти особисто - адже я також на Подолі.Я надаю допому іншим жінкам, які опинились в подібній ситуації в міру своїх можливостей.То сподіваюсь, що Ви, Анастасіє, підкажете мені якісь ще можливості, бо мабуть Ви їх  дійсно знаєте і це буде значно корисніше(з моєї точки зори), ніж нагадування про необхідність власної проактивності та плинність життя...

Ще раз вибачаюсь, якщо коментар виглядає гнівним.

Моя електронна адреса marina_L@meta.ua

 

Я відповім Вам у двох частинах. Перша може здатися Вам занадто жорсткою...але вона дуже відверта тому за щирість вибачатися не буду.

Загалом все, що ми робимо або НЕ робимо в житті залежить від нашої внутрішньої місії та завдань, які ми перед собою ставимо. Пишучи пост в блозі, я не ставлю перед собою завдання врятувати людство чи комусь допомогти (якщо чесно), моє завдання - поділитися своїми власними думками. Можливо, вони будуть комуь цікавими чи надихнуть когось на щось :)  Ймовріно, я не випадково це роблю... тому, що Ваша емоційна та дуже особиста реакція свідчить про те, що когось зачіпає за живе те, про що я пишу.

Я не очікувала цим постом зачіпити сегмент пошукачів роботи...оскільки більшість знайомих, від яких я чую магічне «чекаємо виборів», достатньо успішні люди...які просто сидять на своїх теплих місцях, отримують достатньо високу зарплатню та чекають «у моря погоди»....І я сподіваюся, що мій пост хоч когось викличе на роздуми, а чи не прикривають вони  свої не реалізовані задуми чи амбіції оцим виправдовуванням про «чекання виборів»!?

До речі, Ви самі вірите в те, що Ваші складнощі з пошуком роботи пов'язані з виборами? І Ви дійсно чогось очікуєте від людей з бігМордів, окрім формальних відписок?

Не марнуйте свій час! Життя занадто коротке, щоб витрачати його на листи президентським кандидатам:)

П.С. Попрацюйте з власним внутрішнім відчаєм. Він Вам заважає.

П.С. 2 Надішліть резюме на rizenko@kmbs.com.ua. Якщо в Школі будуть вакансії, а Ваше резюме буде надзвичайно привабливим, з Вами сконтактують. Але, як Ви розумієте, no commitments.

Да, совет девушке дали дельный!Особенно понравилось "надзвичайно привабливе резюме". Душевно, главное.

Тоже ждем результатов выборов, нравится или не нравится это кому-то, -мне глубоко безразлично.Это мои дела и каждому  объяснять состояние моих дел, - не считаю нужным.

Марина, пишу в почту.