Західна маржа – нам не рівня!

Українські підприємці люблять приймати рішення "go - no go", на основі маржинальносоті проекту. Як сказав один знайомий: "No Go - це все, що по маржі нижче 50%". І це в той час, коли західні компанії "рубаються" за 0,5% маржі!

Нещодавно досліджував ринок заморожених овочів та фруктів України. Завдяки цьому для мене наступив шок №1: "Зараз 80% заморожених овочів та фруктів, які реалізовуються в Україні, – імпорт. За даними www.marketing.vc: "90% замороженного картофеля поставляют Польша и Нидерланды, до 85% грибов – Бельгия, 92% замороженных овощей в Украину поставляют Польша и Бельгия и 70% замороженных фруктов приходит на отечественный рынок из Польши". Чому так?!

Через 2 тижні після цього в новинах почув: 70% картоплі, яка зараз продається на ринках України (для мене ринок – це те місце, де стоять сільські жіночки, у них спрацьовані чорні руки, добрі обличчя та "промінчики" біля очей і які "колоритною" українською мовою починають діалог з покупцем (у більшості випадків провідною темою є політика), який зазвичай завершується покупкою) .... так от – 70% картоплі, яка продається на ринках України – з Єгипту... для мене це був шок №2 та очікування – скоро поруч з милими українськими бабусями буду зустрічати бедуїнів! Знову в голові прогудів розпач: Чому так!?

Шок № наступний: "За підрахунками УАК, протягом 2009 року питома вага українського м'яса, яке йде на переробку, скоротилася з 90 до 50%" (http://agroua.net/news/news_26032.html). Далі – ще більше:

(джерело: www.marketing.vc)

А чому?!

А тому що всі ці панамські, американські, сейшельські та кіпрські компанії готові вирощувати худобу, брати на себе "тягар" декількатисячного транспортного плеча, враховувати ризики того, що продукція зіпсується і однаково везти м’ясо в нашу рідненьку Україну. Після цього у їхніх кишенях залишиться максимум 5 копійок з однієї гривні. Але за ці 5 копійок вони готові працювати, заробляти, брати ризики...! А що таке для українських бізнесменів 5% маржі? А нічого! "за 5 копійок з 1 гривні ми і думати не будемо про цей бізнес-напрямок".

А дійсно – для чого вкладати мільйони в сільське господарство та отримувати 5%, якщо можна ці кейси з грошима вкласти в металопрокат і отримати 70%! А "маленькі українці", в яких не мільйони, а "скромні" сотні тисяч, дивляться на все це і також думають: "Дійсно, краще 70%, ніж 5%", в результаті вкладаючи кошти у будівництво бензозаправки за 10 км до польського кордону.

Хто винен? Мабуть – всі разом! Конкуренція, розвиток бізнесу, місійність та візійність підприємців... а проте – яка різниця. Маємо те, що маємо! :(