Володимир Лавренчук: Райффайзен Банк Аваль - найкращий проект мого життя

Володимир Лавренчук - голова правління Райффайзен Банку Аваль та один з найвідоміших українських банкірів. В інтерв'ю для innovations.com.ua він розповів про:

- найкращий проект свого життя;

- власні принципи управління в період кардинальних змін;

- своє життєве кредо, текст якого датований 1692 роком.

Біографія

Володимир Лавренчук, Голова Правління Райффайзен Банку Аваль.

Народився 17 вересня 1957 року у місті Києві.

У 1982 році закінчив фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства за спеціальністю «економіст». У тому ж році розпочав кар’єру в банківській системі — в Українській республіканській конторі Держбанку СРСР на посаді економіста.

Із 1988 року працював в Ощадному банку України на посадах від головного економіста до заступника голови правління.

У 1997-2002 роках обіймав посаду голови правління АТ «Укрінбанк». У жовтні 2002 р. став членом правління Райффайзенбанк Україна.

Із жовтня 2005 року — голова правління Райффайзен Банку Аваль.

Одружений, має доньку.

Розмову вів Михайло Колісник, декан Києво-Могилянської Бізнес Школи [kmbs]

Innovations: Ви відомі як один з найкращих топ-менеджерів України. На Вашу думку, за які досягнення Ви потрапляєте у топ-рейтинги?

Володимир Лавренчук: Деякі люди  кажуть: "Не дай Боже тобі народитися під час змін". Мій же досвід показав, що саме у період змін можна вирішувати нестандартні завдання. У звичайних умовах люди працюють зі звичайними проектами, і тому отримують звичайний результат. А в змінних умовах зростають можливості зробити багато неординарного.

Чи були у мене досягнення? Напевно, що так. Я можу себе віднести до тих людей, які взяли участь у творенні банківської системи України на початку 90-х років. Тоді мені було трохи більше 30 років, і я побачив велику перспективу у суспільних змінах. На той час я працював в Ощадбанку, який мав застарілу технологічну систему. Я швидко зростав по кар’єрних сходинках і разом з колегами доклав зусиль, щоб з "ощадкаси" зробити професійний банк.

До Укрінбанку я потрапив у 1997 році, коли він з великою швидкістю "котився" донизу. За п’ять років ми з колегами зробили банк прибутковим, притому що протягом перших трьох років працювали на межі закриття. Ми змогли домовитися як з регулятором, так і з клієнтами, які нам довірилися.

А Райффайзен Банк Аваль - мій найкращий проект.

Innovations: На Вашу думку, події останнього року вплинули на банки більше депресивно чи виступили каталізатором змін?

Володимир Лавренчук: Ще за два роки до кризи банківська система України почала серйозно трансформуватися, тому що ринок наповнювався іноземними інвестиціями, системами менеджменту, логікою побудови банківського бізнесу. До середини 2008 року 50% активів банківського ринку України належало іноземним гравцям.

Банківський ринок постраждав глобально. Очевидно, що постраждали і українські банки як частина глобальної індустрії. Райффайзен Банк Аваль є частиною міжнародної групи. Він побудований за такою ж системою, як банки групи в Чехії, Угорщині, Хорватії, Румунії, Австрії. Ми постраждали об’єктивно. Криза не виявила помилки в розвитку.

Якщо говорити про уроки кризи для банківського ринку взагалі, то я хочу виділити три пункти:

1. Треба переглядати регуляторну політику захисту вкладів. Коли на ринку працюють аж 180 банків, кожен з яких збирає вклади, то тут щось не так. Якщо, звичайно, ми вважаємо захист вкладників важливим. Цю цифру треба обмежувати і контролювати, тому що наслідки перетворюються з фінансових в соціальні.

2. Потрібно обмежити обіг іноземної валюти у фінансовій системі країни. Іноземна валюта досягла надто високих величин. Треба посилювати власну валюту або приєднатися до якоїсь з міжнародних. Не може бути кілька валют у великих обсягах всередині країни, тому що це втягує людей у валютні ризики, які фактично є неконтрольованими.

3. Хто як і коли буде кредитувати український ринок? Іпотека і споживчі кредити на імпортні товари "перегріли" економіку. Проте країна сильна не імпортом, а власними товарами. Це питання виходить за межі банківського сектору і стосується гармонійного розвитку усієї економіки. Потрібні інвестиції в новітні технології, що забезпечить потужність економіки та банків зокрема. Вирішення цього питання вимагає часу та участі держави. Потрібно покращити інфраструктуру, створити податкову мотивацію, прозору судову систему, вирішити питання корупції, стабілізувати законодавство. По одному державному розпорядженню гроші в економіку не підуть.

Innovations: Коли українські банки повернуться до активної видачі кредитів?

Володимир Лавренчук: За моїми прогнозами, відчутне зростання кредитів буде у другій половині 2010 року. Але невідомо, яким буде темп цього зростання. Є два можливі сценарії: повільний і швидкий. Повільний темп є нецікавим як для банків, так і для економіки. Швидкий темп, у свою чергу, має теж два можливі сценарії. Якщо гроші підуть в "реальну" економіку, то це спричинить реальний розвиток. Якщо ж кредити підуть в імпортні товари чи в іпотеку, тоді це ще більше послабить економіку і приведе до нових падінь.

Інвестиції в "реальну" економіку – довгостроковий проект, що є незвичним для України. Значно легше заробляти на спекуляціях, а не створювати ефективні організації. Проте економіка потребує стабільного зростання.

Innovations: Які уроки виніс сам Райффайзен Банк Аваль під час кризи?

Володимир Лавренчук: Валютні кредити у значних обсягах – це сильний урок. Тепер ми обмежили видання валютних кредитів тим компаніям, які не мають виручки у доларах чи євро. При цьому зробили це раніше ніж виникли вимоги НБУ.

Ми переглянули політику вкладів. Також переглянули наші портфельні кредити і обмежили кредитування нерухомості, тому що їх довгострокова користь для нас є меншою, ніж при роботі з генеруючими бізнесами.

Завжди є шлях, який наповнює життя позитивом. Завжди є рішення

Був переглянутий бюджет, і ми прийняли непопулярні рішення, як-то збільшення резервів на потенційні збитки. Тому наш результат за останні 9 місяців є від’ємним. Ми скоротили фактично усі статті витрат, окрім затрат на інформаційні технології, тому що в цій сфері економити може лише той, хто не має перспектив. 

Innovations: Як Ви уже згадували, фінансовий результат Райффайзен Банку Аваль за 9 місяців 2009 року був не найкращий. Як Ви його пояснюєте і як Ви оцінюєте стан банку на сьогодні?

Володимир Лавренчук: Якщо говорити прагматично, то сьогодні Райффайзен Банк Аваль є фінансово стабільним та добре капіталізованим.

Що це означає, коли ми показуємо збитки за 9 місяців? На початку року ми затвердили політику резервів. Збільшення резервів спричиняє нижчі фінансові результати, проте страхує від затримки платежів по кредитах. Ми могли формувати резерви агресивно багато і ліберально мало. Проте наш банк запровадив агресивну політику. Очевидно, що резерви впливають на наш капітал. Інвестори вносять до капіталу банку близько 300 млн доларів (рішення про останнє збільшення ухвалене на зборах акціонерів 14 жовтня), чим покривають збитки, спричинені збільшенням обсягів резервів.

Чи задоволений акціонер? Не дуже, тому що йому потрібно давати більше капіталу без додаткового прибутку. Чи задоволений банк? Так, тому що ми тепер є добре капіталізованими. Адекватність капіталу Райффайзен Банку Аваль – близько 12% при нормі у 10% (а з урахуванням уже затвердженого збільшення капіталу – близько 13,3%). У нашому портфелі немає кредитних "бомб", які згодом могли би спричинити нові збитки. Мені, як голові, в такій ситуації легше спілкуватися з вкладниками. Хоча мені як менеджеру не дуже приємно, що факт збитків опублікований в газетах і його трактують по-різному.

Innovations: Які банківські продукти Ви вважаєте найбільш перспективними для українського ринку?

Володимир Лавренчук: Для відповіді на це питання варто зазначити, що банківська сфера ділиться на чотири основні блоки: корпоративний, інвестиційний блоки,  рітейл і малий бізнес.

У банківському рітейлі фундаментальним продуктом стане повноцінний розрахунковий рахунок, з якого клієнт зможе автоматично платити усі платежі: за квартиру, телефони, страховки і т.д. Домінуватиме на  ринку той банк, який першим зробить цю послугу повноцінною. Тим більше, власнику такого поточного рахунку можна спокійніше давати кредити на авто чи іпотеку, тому що банк знає про фінансові трансакції клієнта.

Моє головне правило в роботі як з іноземними, так і з українськими стейкхолдерами - говорити правду

У корпоративному бізнесі, перш за все малому та середньому, пріоритетом є сільське господарство – як первинна, так і вторинна переробка рослинництва і тваринництва. Ця сфера буде високо конкурентною серед банків.

Я впевнений, що короткострокові кредити в машинобудівну галузь лишаться актуальними. Також пріоритетним є кредитування інфраструктурних об’єктів – ресторанів, готелів, і т.д., при тому не стільки через ЄВРО-2012, а скільки через місцезнаходження України на перетині глобальних транспортних і товарних потоків.

Потрібно було б відновлювати кредити в будівництво, але без стабільної гривні це неможливо. Також важко йтиме кредитування інновацій та новітніх технологій, якщо ринок не матиме «довгої» гривні.

Innovations: Є менеджери, які вважають, що головне в організації – побудова процесів, під які підбираються люди. Є інші менеджери, які стверджують, що жоден процес не працюватиме, якщо люди не спрацьовані. Яка Ваша думка з цього приводу?

Володимир Лавренчук: Відповідно до накопиченого досвіду люди лишаються для мене головним фактором успіху, хоча тепер я визнаю і дуже важливу роль процесів і процедур. На це вплинула робота в іноземній компанії, де процедурним питанням надається дуже велика увага.

Процедура дозволяє довгу послідовність дій пояснити коротко і логічно. Вони дозволяють забезпечити адекватний результат, що дуже важливо для банківської сфери. Проте я амбітна людина, і мені потрібен більше, ніж очікуваний та адекватний результат. Тільки тоді можна відчути смак життя. А це реально зробити лише з мотивованими цілями людьми, яких надихнули на роботу.

Innovations: Які компетенції своїх працівників Ви цінуєте найбільше у період змін?

Володимир Лавренчук: Я працював у багатьох кризових ситуаціях: 1991, 1998, 2004 роки, інфляція у 10 000% в 90-х роках. Очевидно, кожна криза поглиблює розуміння, які ж люди найбільш цінні.
В епоху змін для мене найважливіші важливі три характеристики працівника:

1. Бажання вчитися. Коли ринкові умови змінюються кожні 6-12 місяців, то ключовою є здатність і бажання вчитися, незалежно від віку. Я теж вчуся більше, ніж раніше, аби встигнути розібратися у ситуації на ринку. Головне – не наявні знання людини, а бажання отримувати нове. Джиммі Хендрікс – найкращий соло-гітарист усіх часів, який не закінчив і середньої школи, не говорячи уже про музичну освіту. Але як талановита людина, у вдосконаленні він ніколи не зупинявся.

2. Вміння будувати комунікації. Людина, яка має погані навички комунікацій, ніколи не навчиться, тому що не вміє запитати. Менеджер повинен бути проактивним і в якійсь мірі харизматичним, щоб притягувати людей. Так само, треба знати різні мови. Я не розумію, як в новітній Україні можна зробити добру кар’єру без української чи англійської мов.

3. Треба любити  державу і людей, де ти живеш. Якщо людину мотивують лише гроші, то вона далеко не піде. Потрібно мати прихильність до держави і мати відповідні цінності.

Innovations: Ви працюєте з іноземними інвесторами. На Вашу думку, чого бракує для залучення іноземного інвестора в Україну?

Володимир Лавренчук: Інвестиції ідуть туди, де є прозора регуляторна система і де можна передбачити, що буде з країною хоча би протягом наступних п’яти років. Тому очікувати ажіотажу інвестицій в Україну не варто, поки не будуть очевидними стратегія та регуляторна політика країни.

Моє головне правило в роботі як з іноземними, так і з українськими стейкхолдерами - говорити правду і надавати професійну прагматичну інформацію. Брехнею чи прикрашанням фактів можна лише розчарувати, а не будувати співпрацю. Так само, не потрібно багато емоцій – як надто позитивних, так і надто негативних. 

Innovations: Яким є Ваш прогноз курсу валют на першу половину 2010 року?

Володимир Лавренчук: Я ніколи не був прихильником цифрових прогнозів – я говорю лише тенденції. Цифри можуть сприйматися як факт, що може мати сумні наслідки.

За моїм прогнозом, у першому півріччі 2010 року не буде великих коливань від того курсу валют, який є сьогодні. У подальшому я бачу підстави навіть для ревальвації гривні, тому що через паніку ціна долара є завищеною.

Innovations: Яка Ваша персональна стратегія на наступні три роки?

Володимир Лавренчук: Я у банківській сфері протягом 27 років, тому не маю планів спробувати себе професійно в іншій сфері. Зараз я знаходжуся в найкращому проекті свого життя, притому попередні були теж яскравими. Райффайзен Банк Аваль залишається для мене актуальним протягом наступних трьох років.

Я хочу зробити свій банк взірцем майбутньої України. А майбутнє України – це бути не просто рівним, а яскравим учасником глобального світу. Якщо цей банк буде адекватним глобальному рівню як технологічно, так і з позиції персоналу – то я вважатиму, що моя професійна мета є досягнутою.

Що стосується персонального життя, то зараз цікавлюся спортом і музикою. Я вчуся грати на роялі, кататися на вітрильній дошці. Багато років катаюся на гірських лижах, притому завжди беру собі тренера, тому що процес вдосконалення не має меж.

Innovations: Яке Ваше життєве кредо?

Володимир Лавренчук: Зараз – це уривок тексту 1692 року, знайдений у церкві  в місті Балтимор: "При кожній омані, яка несподівано торкнулась Твоєї долі, у тяжкій роботі чи розбитих мріях пам’ятай – це все ж прекрасний світ, і ти в ньому непохитно прагни бути щасливим. І будеш ним."

Завжди є шлях, який наповнює життя позитивом. Завжди є рішення.