Богдан Бенюк: Бізнес-структура перевіряється чесністю та правдивістю

Людина мистецтва повинна бути творчою у всьому – навіть в управлінні компанією. Innovations.com.ua вирішив перевірити цю гіпотезу та поспілкуватися з президентом театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», народним артистом України - Богданом Бенюком. Отож, про секрети творчого управління творчою компанією читайте далі.

Innovations: Як виникла ідея створити театральну компанію («Бенюк і Хостікоєв»)? Адже такий рід діяльності – достатньо аномальний для України.

Богдан Бенюк: В певний момент життя ми потрапили під роздачу «бонус призів» (чит. ідей та цікавих ініціатив) від Мирослава Гринишина. Мирослав є тим третім, хто складає організаційну структуру театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Двоє інші – ті, хто скромно згадані у назві компанії. Саме у Мирослава виникла геніальна ідея створити театральну компанію. Ми ж на цей задум довго не погоджувалися, але напористість Гринишина взяла гору.

Дякувати Богу, що тоді ми все-таки наважилися зробити цей крок, адже в результаті перед нами відкрилася нова, досі не бачена перспектива. Ми наче перейшли на інший поверх, з якого можна ступати на вищі сходинки і досягати нових вершин.

Після того, як з’явилася наша «перша ластівочка» (чит. було створено «Бенюк і Хостікоєв») ми були переконані, що миттєво почнуть відкриватися схожі компанії та театральні проекти. Але цього не сталося – ніхто навіть палець об палець не бив, нічого подібного не було реалізовано.

В результаті створення театральної компанії  «Бенюк і Хостікоєв» перед нами відкрилася нова, досі не бачена перспектива. Ми наче перейшли на інший поверх, з якого можна ступати на вищі сходинки і досягати нових вершин.

Як згодом виявилося, для цього потрібно мати не лише бажання. Навіть якщо вдасться забезпечити фінансування, отримані кошти треба вміти правильно використати. Ну і ще один важливий момент - наш ангел охоронець, який постійно над нами. Без нього та вміння правильно використовувати кошти нічого б не вдалося.

Innovations: Якими були основні аргументи пана Гринишина? Як йому вдалося Вас переконати створити компанію?

Богдан Бенюк: Основний аргумент – ми будемо незалежними від репертуарної політики свого театру. І це правильно. У всіх театрів є власна репертуарна політика і кожен артист може тричі вірити, що він – Гамлет, Король Лір і ніколи їх не зіграти; існує бачення художнього керівництва, яке формує репертуар театру і обсаду на ту чи іншу виставу. Взагалі, існування державної театральної організації – це примирення протиріч. Якщо актору вдається «вискочити» чи знайти режисера, який любить його та вірить, що він дійсно хороший артист, з яким варто працювати, розкривати як актора, - це щастя, однак рідкість. За інших обставин, які, на жаль, є нашими реаліями, – пропадають багато талановитих артистів.

Саме тому найважливішим аргументом стало те, що ми зможемо робити театральні проекти, не залежачи від уподобань та репертуарної політики, яка є в театрі.

Innovations: Як трьом творчим особам вдається вживатися в одному колективі і при цьому бути ефективними?

Богдан Бенюк: Чесно – навіть не знаю. Якби мені була відома якась формула, я би про неї розповів, і тоді багато людей почали би нею користуватися. Справа в тому, що формулу не знає ніхто – все відбувається інтуїтивно.

Будь-яка бізнес-структура перевіряється роками існування. Перевірка є простою – чесність та правдивість. Заробити гроші, а потім їх вкрасти – нескладно, а от утримати структуру – значно складніше, особливо за наших умов.

Ми з Анатолієм Хостікоєвим товаришуємо вже багато років. Власне, з 77-го року почалася співпраця, потім – кумівство і багато інших речей, які нас єднали. При цьому важливо, що ми з ним дуже гарно спрацювалися в театрі і дійшли до певного рівня відчуттів, які нам допомагають на сцені. Справа в тім, що глядач, коли приходить до театру, бачить як між людьми народжується певний контакт і народжується у них на очах. І коли це відбувається щиро, відверто (а людей обвести навколо пальця неможливо – вони завжди це відчувають) – результат не змусить на себе довго чекати. До того ж Анатолій Хостікоєв – це партнер, який дає велику творчу поживу. Про таких партнерів можна лише мріяти, їх є одиниці.

Будь-яка бізнес-структура перевіряється роками існування. Перевірка є простою – чесність та правдивість. Заробити гроші, а потім їх вкрасти – нескладно, а от утримати структуру – значно складніше, особливо за наших умов. Проте не дарма «безумству хоробрих співаєм ми пісню». Від цього нікуди не дінешся.

Innovations: Багато людей стверджують, що немає нічого гіршого, ніж створити бізнес із другом. У вас не було пересторог з цього приводу?

Богдан Бенюк: У даному випадку головне - кришталево-чисті відносини. Такі стосунки легко перевіряються - якщо існує недовіра, з часом вона призводить до розриву будь-яких відносин. Проте ми вже прожили достатню кількість років, щоб розуміти, що є в житті головним, а що - другорядним. Хвилинна радість від того, що ти заробиш, «обцибушивши» своїх найближчих, не вартує того. Краще вести гру по-чесному.

У бізнесі з друзями головне це кришталево-чисті відносини.

Innovations: Як формально чи неформально між вами трьома розподілені обов’язки?

Богдан Бенюк: Я можу це навіть точно сказати. Я – президент «Бенюк і Хостікоєв». Я, до речі, є президентом давно і навіть двічі, оскільки являюся ще й президентом Федерації хворих цукровим діабетом України. Анатолій Хостікоєв – голова спостережної ради. Мирослав Гринишин – виконавчий директор.

Всі стратегічні питання ми вирішуємо «кагалом» – разом обговорюємо, думаємо, знаходимо важелі, які б дозволили не грати виставу при пустому залі. Ми розуміємо, що, заплативши всі витрати на прокат вистави, залишитися «на плаву» важко. Однак це необхідно, оскільки в іншому випадку вистави гратися не будуть.

Якщо між нами виникають дискусії, то досягти консенсусу допомагає творчість; саме вона керує всіма нашими діями та рішеннями. Якщо творчість є пріоритетною, решта елементів (як-то економічні) – будуть обов’язково.

Innovations: Як вдається знаходити баланс між творчістю та системністю в компанії?

Богдан Бенюк: Систему ми вигадали дуже просту. Для «Бенюк і Хостікоєв» найважливішим було заявити про те, що наш театральний організм може існувати в кожній театральній рамці – ми здатні грати будь-які драматичні штуки – комедії, драми, музичні вистави, оперу. Я навіть жартував, що нам обов’язково треба поставити балет, у якому ми з Хостікоєвим танцюватимемо. Це може бути цікавим відкриттям. Адже кожен звик бачити та сприймати балет як даність, на яку ніхто не наважується замахнутися. Однак боятися не потрібно, адже саме бажання руйнувати стереотипи, робити те, що ніхто до цього не робив, дають паростки – з’являється щось нове. Саме тому широка палітра, яку ми вигадали для театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», дає можливість творчості.

Бажання руйнувати стереотипи, робити те, що ніхто до цього не робив, дають паростки – з’являється щось нове.

Innovations: Ви, як президент компанії, якими бізнес-рішеннями «Бенюк і Хостікоєв» гордитеся?

Богдан Бенюк: Найбільше ми гордимося тим, що маємо партнерів, які з нами працюють. Адже завоювати та утримати довіру - дуже важко. От, наприклад, фармацевтична фірма «Дарниця», яка дала нам можливість створити 4 вистави, досі продовжує з нами співпрацю; скоро ми почнемо реалізацію ще одного спільного проекту. Мати партнера, який тобі довіряє, – коштує дорогого.

Ми розуміємо, що партнерство є дуже важливим, адже саме воно забезпечує для нас можливість існувати та творити. Самостійно ми не заробляємо кошти на виставу. Грошові доходи компанія отримує лише тоді, коли вистава уже випущена. Постановка та підготовка спектаклю здійснюється за кошти мецената.

Дуже важливо, щоб процес співпраці з меценатами не було порушено, оскільки по-іншому театральній структурі в Україні вижити складно. Театр повинен або змінювати масштаби і переростати в корпорацію, або шукати інших шляхів. Існувати в межах великої структури – непросто, а та форма, в якій ми зараз функціонуємо, поки себе виправдовує. А те, що ми існуємо ось уже 10 років, є доказом цьому. Аналізуючи все це, ми розуміємо - важливо, щоб ми самі не порушили існуючу систему, оскільки на даний момент інших варіантів функціонування поки немає.

Innovations: В чому секрет вашого успіху? Чому за 10 років не було створено чогось схожого?

Богдан Бенюк: Перший, дуже важливий момент, - я думаю, що в Україні до сих пір бізнес не є українським. Він належить представникам будь-якої іншої нації, тільки не нашій. А для того, щоб знайти меценатство, до того ж українське, треба знати людей відданих та люблячих цю справу. Адже саме театральне меценатство з часом складає гордість кожного народу.

Думаю, що в Україні до сих пір бізнес не є українським. Він належить представникам будь-якої іншої нації, тільки не нашій.

Тому говорити про широкі масштаби розвитку українського театру не доводиться. Будь-які великі структури, які є в Україні, підтримують театральні колективи, їхні гастрольні плани, одна усі ці колективи - інших держав. Поки що реальність є саме такою. Шкода лише, що в Україні гроші не в українців у руках. Але ситуація буде змінюватися, адже у житті немає нічого сталого – все завжди розвивається.

Innovations: Що б Ви побажали українцям, у яких є багато ідей, але вони не можуть на них заробити?

Богдан Бенюк: Це називається мрійництво. Нам слід припинити бути мрійниками і працювати над тим, щоб мрія стала нашою реальністю. Тоді ми і себе поважатимемо, і ставитися будемо до себе по-іншому. Мене часом запитують – які ролі я мрію зіграти. Я ж у своїй творчості ніколи не мріяв зіграти того чи іншого персонажа. Ті ролі, які я грав, завжди приходили через ініціативу режисерів, які мене закохували в персонажа. Саме такий процес є вірним і я ніколи не був тим чоловіком, який мріяв. Дуже часто, коли помирає артист, кажуть: «Тут помер той, хто мріяв зіграти Ромео, однак ніколи цього не зробив». До мене ж робота приходить і я просто починаю її робити; я не з тих, хто мріє наперед. Думати про те, що було би добре поставити ту чи іншу виставу, здійснити це і тим самим досягти цілі - саме це і треба в собі виховувати. Це є тією основою, яка триматиме в житті. Якщо ти мрієш, а мрії не збуваються – це погано, це рушить психіку; а мені треба, щоб моя психіка була здорова і тому мрії не повинні розходитися з ділом.

Нам слід припинити бути мрійниками і працювати над тим, щоб мрія стала нашою реальністю. Тоді ми і себе поважатимемо, і ставитися будемо до себе по-іншому.

P.S. В межах кожного інтерв’ю ми цікавимося, яку книгу наші герої можуть порекомендувати українським менеджерам для прочитання. Розмова з Богданом Бенюком не стало винятком в даному аспекті. Однак його відповідь та «рекомендація» виявилася настільки цікавою, що ми не стрималися та вставили її як частину бесіди.

Innovations: Яку книгу Ви би порекомендували прочитати українським менеджерам?

Богдан Бенюк: Зараз рекомендувати книгу дуже складно, бо останнім часом їх з’явилося надто багато. Найважливіше для кожного, хто тримав чи буде тримати в руках книжечку, – звертатися до тих книг, які здавна нуртували нас. Я буду банальним, але в цьому є велика штука – на поличці біля ліжка у мене лежить Святе Письмо та Біблія. І до Шевченка іноді треба заглянути. Ці книги дають величезну поживу, що творить правдивість нашого існування. Річ у тім, що ми всі живемо у світі за певними законами, які не можна порушувати. Ці закони дуже прості: от для прикладу, на ділянці, де я живу, зі мною «проживають» кроти, які псують всю траву. Коли я вранці приходжу і все це бачу, то розумію, що ладен цих кротів підірвати разом з їхніми нірками. Але потім здоровий глузд бере гору і каже: задумайся, хто на чиїй території живе? І я розумію, що це така ж територія кротиків, як і моя, і нам просто треба разом вжитися. Тому робити поспішні речі – не варто. Треба прислухатися, читати мудрі книги, хто яку знайде, для того, щоб пізнавати сенс та мудрість життя.

Розмову вів Різенко Олександр.

Фото: benhost.com.ua, www.autocentre.ua